Президент США Дональд Трамп заявив про можливе продовження режиму припинення вогню між Україною та РФ, про що повідомляється на сторінці офіційного Twitter-акаунту Rapid Response. Після оголошення триденного «режиму тиші» (9-11 травня) та домовленостей про масштабний обмін полоненими, американський лідер наголосив, що було б доцільно не відновлювати активні бойові дії після завершення узгодженого терміну. Трамп підкреслив катастрофічний рівень людських втрат, назвавши поточну ситуацію найважчою трагедією з часів Другої світової війни.
Ця дипломатична ініціатива супроводжується безпрецедентними кроками з боку Києва. Зокрема, Володимир Зеленський видав указ, який тимчасово виводить столицю країни-агресора з переліку цілей для українських ударів, що фактично дозволяє провести там парад. Подібні маневри викликали жваву дискусію у суспільстві щодо того, чи є ці рішення проявом «реальної політики» задля збереження життів, чи вимушеною паузою у протистоянні. Варто зазначити, що попередня аналітика щодо динаміки контактів доступна у матеріалі про реакцію Кремля на указ Зеленського.
Експерти Factage Ukraine звертають увагу на складність ситуації. Попри гучні заяви Вашингтона, стабільність перемир’я залишається крихкою. Військово-політична обстановка на фронті свідчить, що будь-яка пауза може бути використана обома сторонами для перегрупування сил. Водночас аналіз попередніх подій, детально описаний у статті про аналіз триденного перемир’я між Україною та РФ, вказує на те, що довіра між сторонами конфлікту залишається на критично низькому рівні.
Ситуація розвивається динамічно. Питання про те, чи вдасться перетворити короткострокове припинення вогню на стійкий мирний процес, залишається відкритим. Світ очікує, чи вистачить політичної волі учасників переговорного процесу для переходу від «тиші» до реального дипломатичного врегулювання, або ж ми спостерігаємо лише тактичну паузу перед новою ескалацією. У будь-якому разі, майбутні тижні стануть визначальними для архітектури безпеки у Східній Європі.