У квітні 2026 року українське суспільство отримало розв’язку одного з найбільш абсурдних корупційних скандалів часів повномасштабного вторгнення. Дніпровський районний суд Києва виніс вирок колишній начальниці адміністративно-господарського відділу Управління освіти Дніпровської РДА Ользі Дроздовій, яка у 2023 році відповідала за сумнозвісну закупівлю так званих “овочерізок в укриття”. Її засуджено до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Проте справа залишає по собі чимало питань: від втечі засудженої за кордон до загальної безкарності посадовців середньої ланки.
Символ тилового мародерства
Літо 2023 року запам’яталося киянам не лише загрозою ракетних ударів, а й низкою цинічних державних закупівель для бомбосховищ столиці. Поки люди збирали кошти на потреби армії, Управління освіти Дніпровської РДА вирішило витратити мільйони гривень бюджетних коштів на “оснащення” укриттів. У переліку опинилися барабани для психологічного розвантаження, електричні сковорідки за понад 700 тисяч гривень та, звісно, 12 електронних овочерізок, які купувалися за 131 тисячу гривень кожна.
Як довели прокурори у суді, при закупівлі овочерізок переплата склала понад 460 тисяч гривень. За цим епізодом чиновниці дали 5 років позбавлення волі. Однак це була лише вершина корупційного айсберга. У справі про закупівлю стільців для шкільних укриттів переплата склала ще більше — майже 1 мільйон 350 тисяч гривень. За цей епізод суд призначив 7 років ув’язнення. Шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточний вирок склав 7 років за ґратами. Також суд задовольнив цивільні позови на понад 1,8 млн грн на користь держави та заборонив жінці обіймати керівні посади протягом трьох років.
Контраст реалій: суди та російський терор
Цей вирок набуває особливого значення на тлі щоденних масованих обстрілів мирних міст. Лише нещодавно відбулася масована атака РФ на Україну 17 квітня, під час якої ворог випустив рекордну кількість безпілотників. У таких умовах якість і доступність укриттів — це питання життя і смерті для тисяч українців. Тому розкрадання коштів, виділених на їх облаштування, розцінюється суспільством як відверта зрада.
Більше того, масована атака Росії на Україну 16 квітня забрала життя щонайменше 15 людей, що зайвий раз доводить необхідність витрачати всі доступні бюджетні ресурси виключно на оборонні потреби та захист цивільного населення, а не на сумнівні закупівлі з націнками.
Втеча за кордон та нові підозри
Попри суворий вирок суду першої інстанції, питання про те, чи справді Ольга Дроздова опиниться за ґратами, залишається відкритим. Ще восени 2023 року після розголосу скандалу суд обрав їй запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Згодом, у серпні 2025 року, чиновниця отримала ще одну підозру — цього разу за махінації із закупівлею генераторів для тих самих шкільних укриттів за завищеними цінами.
Однак, скориставшись відносно м’якими запобіжними заходами, у 2025 році ексчиновниця безперешкодно виїхала з України до Туреччини, нібито на лікування. Відтоді вона не з’являлася на судових засіданнях. Тож квітневий вирок 2026 року був фактично ухвалений за відсутності головної обвинуваченої. Враховуючи, що Дроздова переховується за кордоном, її активи, які суд постановив конфіскувати, можуть стати єдиним джерелом покриття збитків.
Що буде далі
Прокурори вже заявили журналістам, що не згодні з ухваленим рішенням, вважаючи його занадто м’яким. Вони планують подавати апеляцію, вимагаючи збільшення терміну ув’язнення до 9 років. Захист обвинуваченої також роздумує над своїми кроками.
Справа про “овочерізки в укриття” стала хрестоматійним прикладом того, як недосконалість системи дозволяє нечесним посадовцям спочатку спустошувати місцевий бюджет під прикриттям турботи про безпеку дітей, а потім — уникати реального покарання, тікаючи за кордон. Тепер м’яч на боці правоохоронної системи: українські органи мають ініціювати міжнародний розшук та домагатися екстрадиції ексчиновниці. Лише реальне відбування покарання зможе відновити довіру суспільства до антикорупційних інституцій.