Європейський Союз готується до масштабного розширення, яке супроводжуватиметься суттєвим реформуванням внутрішніх процедур прийняття рішень. Як заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, новим країнам-членам блоку, зокрема й Україні, можуть тимчасово обмежити право вето на початкових етапах їхнього членства. Про це повідомляє Європейська правда, наголошуючи на важливості розробки дієвих інструментів для запобігання інституційному паралічу союзу. Така ініціатива відображає зростаючу тривогу всередині Брюсселя щодо спроможності ЄС ефективно функціонувати в умовах, коли кількість його членів перевищить тридцять.
Питання реформування системи ухвалення рішень у ЄС назрівало давно, проте війна в Україні та необхідність прискореної інтеграції нових членів змусили європейських лідерів перейти від дискусій до конкретних кроків. Поки Україна вимушена виборювати своє майбутнє на полі бою та протистояти жорстоким обстрілам — як-от під час останніх атак, про що детальніше читайте у нашому матеріалі про масштабний терор перед самітом G7: Росія атакувала Київ, Харків та Дніпро десятками ракет — Брюссель паралельно готує нові правила для майбутнього співіснування. Російські спроби дестабілізувати країну, зокрема через кривавий подвійний удар по Харкову, лише підтверджують важливість якнайшвидшого закріплення України у європейських інституціях, але шлях до цього вимагатиме компромісів.
Єврокомісарка Марта Кос пояснила, що нові правила будуть зафіксовані в угодах про вступ нового покоління. Наразі подібний документ розробляється для Чорногорії, яка є лідером у переговорному процесі. Нові угоди міститимуть спеціальні запобіжники, покликані забезпечити дотримання європейських стандартів та верховенства права не лише в момент приєднання, а й через 5, 10 чи 15 років після нього. Це реакція на негативний досвід з деякими нинішніми членами ЄС, які після вступу почали відходити від демократичних стандартів і зловживати правом вето, блокуючи критично важливі рішення.
Ідея обмеження права вето для нових членів не є цілковито новою. Раніше група впливових держав ЄС, серед яких Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія та Люксембург, запропонували розглянути можливість тимчасового позбавлення права голосу нових країн-членів у разі порушення ними принципів верховенства права. Цей механізм має стати своєрідним випробувальним терміном. Він покликаний заспокоїти скептиків всередині ЄС, які побоюються, що приєднання великих і складних країн, таких як Україна, може розбалансувати фінансову та політичну систему союзу. Крім того, це захистить Брюссель від повторення угорського сценарію, коли окрема країна використовує шантаж вето для отримання фінансових преференцій чи блокування спільних санкційних пакетів.
Для України такий підхід може означати формат прискореного членства, але з обмеженими політичними правами на першому етапі. З одного боку, це дозволить країні значно швидше увійти до спільного ринку, інтегруватися в європейські програми та отримати доступ до структурних фондів для відбудови. З іншого боку, відсутність права вето на перших порах дещо обмежить вплив Києва на стратегічний курс союзу. Проте аналітики наголошують, що для України пріоритетом наразі є сам факт інституційного закріплення в європейській родині та отримання гарантій безпеки. Зрештою, нове покоління договорів про вступ може стати єдиним реалістичним компромісом, який дозволить розширити ЄС без ризику його внутрішньої руйнації.