Російські окупаційні війська змінили тактику, зосередившись на знищенні цивільної інфраструктури, зокрема автозаправних станцій, розташованих на відстані 20–25 кілометрів від лінії фронту. Про нову загрозу повідомив радник міністра оборони України та експерт із радіоелектронної боротьби Сергій «Флеш» Бескрестнов у своєму Telegram-каналі. За словами фахівця, ворог використовує FPV-дрони з полегшеним боєзарядом, що дозволяє БПЛА долати більші відстані. Така стратегія створює небезпечний прецедент, адже ударні дрони тепер дістають об’єкти, які раніше вважалися відносно безпечними.
Основна проблема полягає у технічних обмеженнях зв’язку: через ризик втрати керованості на великих дистанціях дрони не можуть здійснювати низьке маневрування для пошуку вразливих місць. Натомість вони завдають ударів з висоти, часто використовуючи автонаведення. Експерт наголошує, що для мінімізації наслідків власникам АЗС необхідно вживати термінових заходів безпеки: встановлювати захисні сітки над резервуарами з пальним та газом, а також екранувати під’їзні шляхи. Це не перший випадок, коли ворог обирає об’єкти енергетичної та паливної інфраструктури своїми мішенями — раніше ми вже писали про те, як виглядає удар по «енергетичному серцю», що призвів до зупинки роботи НПЗ у РФ.
Ситуація в прифронтових регіонах залишається критичною. Лише за останній тиждень у Харкові було зафіксовано 15 ударів по 11 АЗС. Міська влада зазначає, що ціллю стали переважно газові модулі, які є найбільш вибухонебезпечними елементами інфраструктури. Така вибірковість ворога свідчить про намагання не лише зруйнувати логістику, а й спровокувати паніку серед цивільного населення, створюючи техногенні загрози в густонаселених районах. Подібні атаки вписуються в загальну картину ворожих спроб виснажити ресурси України. Раніше ми також аналізували, як масштабна атака на ВПК РФ продемонструвала ефективність використання українських дронів та ракет «Фламінго» у відповідь на агресію. Наразі оборонний сектор та бізнес змушені адаптуватися до реалій постійної загрози, інвестуючи в пасивну оборону, яка стає обов’язковою умовою виживання бізнесу в умовах війни.