Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Clash Report рішуче відкинув ідею “часткового” або “полегшеного” членства України в Європейському Союзі, наполягаючи на абсолютно рівноправному статусі з іншими державами-членами. Його жорстка заява пролунала безпосередньо після публікації впливового видання Financial Times, яке розкрило деталі закритих пропозицій Німеччини та Франції щодо створення так званого проміжного статусу для Києва. Водночас раніше заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка зазначав, що уряд готовий до відтермінування доступу до певних європейських переваг заради прискорення самого процесу вступу, що підкреслює складність поточних дипломатичних переговорів.
За словами Глави держави, ще під час перших обговорень статусу кандидата на вступ він звернувся до європейських лідерів із чітким проханням: визначити конкретний перелік кроків, які Україна має виконати, аби стояти на одному рівні з нинішніми членами Євросоюзу. “Не пропонуйте нам таких умов, як ‘полегшений ЄС’ або щось подібне до п’ятої статті без реальних гарантій безпеки. Будьте з нами чесними”, — наголосив Президент. Він також підкреслив, що Київ не вимагає від Брюсселя змінювати фундаментальні правила заради України чи надавати поблажки в проведенні реформ. Головна вимога полягає у відсутності штучних додаткових бар’єрів.
Окрему увагу в розмові було приділено скептицизму, який досі зберігається в деяких європейських столицях. Зеленський переконаний, що Україна є достатньо сильною державою, щоб суттєво зміцнити Європейський Союз, проте стикається зі страхами всередині самого блоку. “Коли ми зміцнюємо вас, а ви зміцнюєте нас, не дивіться на нас так, ніби ми просимо милостиню і благаємо прийняти нас до себе”, — додав український лідер. Він зробив серйозне попередження партнерам, зазначивши, що Європа ризикує “втратити Україну так само, як втратила Грузію”, якщо не продемонструє справжньої відкритості. Цей геополітичний контекст набуває особливої гостроти у час, коли Росія постійно оновлює плани війни, змушуючи Україну розробляти нові операції у відповідь.
Дискусія навколо статусу України суттєво загострилася після витоку інформації про спільні ініціативи європейських лідерів. Згідно з даними британських журналістів, Німеччина, очолювана канцлером Фрідріхом Мерцом, наполягає на запровадженні формату “асоційованого члена”. Цей статус передбачає участь українських представників у засіданнях міністрів і лідерів ЄС, але позбавляє їх права голосу та не дозволяє претендувати на кошти із загального європейського бюджету. Зі свого боку, Франція просуває концепцію “статусу інтегрованої держави”, що також є лише проміжним етапом, який не дає повноцінного доступу до європейських фондів.
Такі пропозиції з боку лідерів ЄС значною мірою зумовлені побоюваннями щодо впливу величезного аграрного сектору України на європейський ринок, а також небажанням перерозподіляти бюджетні дотації. Проте в Києві такі ідеї викликають серйозне занепокоєння. Хоча Україна демонструє готовність до компромісів в економічній площині, політична повноправність залишається червоною лінією. Уряд розуміє, що погодження на другорядний статус може стати постійним, заморозивши повноцінну євроінтеграцію на десятиліття.
Попри ці виклики, офіційний Київ продовжує активну роботу над виконанням усіх необхідних критеріїв. Європейські інституції також не зупиняють процес фінансової та політичної співпраці. Відомо, що Євросоюз готує для України макрофінансову підтримку на рівні 90 млрд євро, нові транші та відкриття наступних переговорних кластерів для вступу. Проте питання остаточного формату членства обіцяє стати предметом жорстких дипломатичних баталій між Україною та найвпливовішими країнами Євросоюзу протягом найближчих місяців.