Нові дані Євростату фіксують разючу прірву між Заходом і Сходом континенту — і нагадують, що найбагатші країни Європи взагалі не мають законодавчо встановленого мінімуму.
Місячна мінімальна зарплата в європейських країнах різниться більш ніж у 16 разів. Люксембург утримує першість із показником €2 704 на місяць, тоді як Україна замикає список із €164 — найнижчим значенням серед країн, де мінімум закріплено законодавчо. Це ілюструє карта, підготовлена Visual Capitalist на основі даних Євростату станом на січень 2026 року.
Верхівку рейтингу формує виключно Західна Європа. Услід за Люксембургом ідуть Ірландія (€2 282), Велика Британія (€2 279), Нідерланди (€2 246) та Німеччина (€2 161). Ірландія, де зосереджені європейські штаб-квартири більшості великих американських технологічних компаній, посідає другу сходинку — і це лише законодавчий мінімум, тоді як реальні середні зарплати значно вищі.
Показово, що серед усіх країн Східної Європи лише дві подолали позначку €1 000: Польща (€1 100) та Словенія (€1 278). Решта східноєвропейських держав залишаються нижче цього рівня — Румунія €797, Болгарія €551, Молдова €279.
Окрему категорію утворюють держави, де законодавчого мінімуму не існує взагалі. Скандинавські країни — Данія, Швеція, Фінляндія, Норвегія та Ісландія — регулюють зарплати через колективні договори між профспілками та роботодавцями. Схожа модель діє у Швейцарії та Австрії, де орієнтир встановлюється галузевими угодами. В Італії розмір мінімальної оплати також залежить від сектору та кваліфікації.
Примітно, що саме ці країни — без будь-якого законодавчого мінімуму — стабільно входять до числа найщасливіших та найбагатших у світі.
Окремого зауваження заслуговує Велика Британія: саме вона у 1909 році стала першою країною в Європі, яка законодавчо запровадила мінімальну заробітну плату, — більш ніж за сто років до того, як ця практика стала нормою для континенту.