В Одеській області, на території Національного природного парку «Тузлівські лимани», зафіксували появу мільярдів комарів-дзвінців. Про це повідомив доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв. Ця новина, яка могла б викликати занепокоєння, з’явилася на тлі тривожних повідомлень про небезпечні хвороби, що переносяться кровосисними комахами. Так, за офіційними даними Київської міської державної адміністрації (КМДА), у столиці було госпіталізовано 17 осіб із гарячкою Західного Нілу, троє з яких, на жаль, померли. Водночас у США, згідно зі звітами Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC), фіксується поширення рідкісного та смертельно небезпечного вірусу східного енцефаліту коней (EEE), від якого також є летальні випадки. Проте українцям, а особливо мешканцям південних регіонів, не варто панікувати через навалу комах у заповіднику, адже місцеві комарі-дзвінці є абсолютно безпечними для людини.
За словами Івана Русєва, над величезними мілководними та вологими частинами Тузлівських лиманів розпочалося масове розмноження цих комах. «Це мільйони і мільйони комарів-дзвінців, чисельність яких у національному парку обчислюється мільярдами. Вони є одними з наймасовіших комах нашої екосистеми», — підкреслив дослідник. Зазвичай комахи з’являються у вечірній час, особливо коли немає вітру. Вітряна погода заважає комарам збиватися у величезні хмари, які іноді можуть сягати вражаючих розмірів, нагадуючи стовпи диму. Саме тому може здаватися, що у вітряні дні комарів суттєво менше.
Проте, як додає науковець, їхня реальна кількість не залежить ані від напрямку, ані від наявності вітру взагалі. Він вкотре наголосив, що людям категорично не варто боятися такого масового скупчення. Ці «малюки» з пухнастими вусиками є миролюбними. На відміну від своїх сумнозвісних «побратимів» — настирливих кровосисних комарів, які можуть розносити небезпечні інфекції, дзвінці взагалі не здатні кусатися. Їхній життєвий цикл влаштований таким чином, що вони харчуються виключно на стадії личинки. Їхній раціон складається з детриту та мікроорганізмів, що мешкають у мулі. Дорослі особини (імаго) взагалі не вживають їжі — їхні ротові органи залишаються недорозвиненими. Тому жодних укусів від цих комах не існує.
Природні явища завжди тісно пов’язані з метеорологічними змінами. Наприклад, як зазначалося раніше, штормове попередження в Україні: сильний вітер, грози та перебої зі світлом може безпосередньо впливати на місця розмноження таких комах, адже рясні дощі збільшують площу мілководь, ідеальних для їхніх личинок.
«Але якщо дорослі комарі-дзвінці не надто відомі широкому загалу, то їхня личинка знаменита на весь світ. Нечасто у світі природи трапляється так, щоб личинка стала відомішою за своїх крилатих батьків», — зазначає Русєв. Червоні червоподібні личинки комара-дзвінця відомі під назвою «мотиль». Вони живуть у донному мулі і є колосальною кормовою базою для багатьох видів риб та птахів. У місцях великого скупчення мотиля збираються тисячі пернатих. Навіть попри воєнні виклики, як-от нещодавній масований удар РФ по Одещині, де було пошкоджено порт, цивільне судно та інфраструктуру, природа продовжує свій життєвий цикл і відновлюється.
Родина Дзвінцеві (Chironomidae) споріднена з мошками та іншими видами, однак суттєво відрізняється будовою крил та відсутністю колючо-сисного ротового апарату. Свою назву «дзвінці» вони отримали через характерний високий звук, який виникає через неймовірно високу частоту змахів крил — до 1000 разів на секунду. Тож поки світ стурбований глобальними спалахами вірусних захворювань від укусів звичайних комарів, дзвінці на Одещині залишаються безпечним та життєво необхідним елементом багатої української природи.