Кривавий терористичний акт у Голосіївському районі Києва, що стався 18 квітня, шокував українське суспільство та виявив серйозні прогалини у тактичній підготовці правоохоронців першої лінії реагування. Унаслідок безпрецедентної стрілянини загинули шестеро людей, ще 14 мирних громадян отримали поранення різного ступеня тяжкості. Як зазначають у своїх офіційних заявах Національна поліція України та Міністерство внутрішніх справ, ця трагічна подія викликала шквал обґрунтованої критики щодо професійності дій патрульних на місці злочину. Це вже призвело до глибоких внутрішніх розслідувань та гучних відставок у вищому керівництві патрульної поліції.
Хронологія жахливої трагедії розпочалася зі звичайного побутового конфлікту, який швидко переріс у криваву бійню. За даними слідства, 58-річний нападник спочатку посварився зі своїм сусідом і холоднокровно вистрілив у нього з травматичного пістолета. Після цього зловмисник повернувся до власної квартири, де озброївся легально зареєстрованим мисливським карабіном. Він підпалив своє житло, аби знищити сліди або відвернути увагу, та вийшов на вулицю з єдиною метою — вбивати цивільних. Розстрілявши перехожих на відкритій місцевості, терорист забарикадувався в приміщенні місцевого супермаркету, де захопив у заручники працівників та відвідувачів. Зрештою спецпризначенці були змушені розпочати негайний штурм будівлі. Більше про ці події читайте у спеціальному матеріалі Деталі штурму в Києві: чому КОРД ліквідував терориста в супермаркеті.
Найбільший резонанс та обурення в суспільстві викликали дії перших екіпажів поліції, які мали б зупинити нападника. Голова Нацполіції Іван Вигівський під час пресбрифінгу спробував пом’якшити ситуацію та пояснити контекст подій. За його словами, патрульні їхали на виклик щодо банальної побутової сварки і лише дорогою дізналися про наявність озброєного стрільця. У мережі майже одразу поширилося відеодоказ, на якому чітко видно, як поліцейські замість знешкодження злочинця біжать до свого авто. Вигівський стверджує, що в цей драматичний момент вони намагалися терміново взяти тактичну аптечку, щоб надати першу домедичну допомогу важкопораненим цивільним, і саме тоді пролунали нові постріли терориста.
Однак таке виправдання абсолютно не задовольнило ані суспільство, ані вище міліцейське керівництво. Євген Жуков, багаторічний начальник Департаменту патрульної поліції, різко розкритикував підлеглих та на знак протесту подав у відставку. Він категорично заявив, що поліцейські повинні були миттєво застосувати табельну вогнепальну зброю для ліквідації стрільця та порятунку життів. Жуков підкреслив, що екіпаж складався зі справді досвідчених працівників: поліцейський-чоловік працював у структурі з 2024 року, а його напарниця несла службу ще з 2015 року. Тому вони мали діяти максимально рішуче та за протоколом усунення активного стрільця.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко також не підбирав слів, назвавши поведінку патрульних “відверто ганебною” та такою, що руйнує довіру до всієї системи. Одразу було ініційовано масштабну службову перевірку, деталі якої розкрито у статті Службове розслідування після теракту в Києві: МВС та Нацполіція перевіряють дії патрульних. Усі зібрані матеріали вже передано до Державного бюро розслідувань. Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про відкриття кримінального провадження за фактом службової недбалості (ч. 3 ст. 367 КК України), особливо акцентувавши увагу на кричущому епізоді із залишенням у небезпеці пораненої дитини.
Після цієї страшної трагедії керівництво МВС публічно підняло питання про гостру необхідність надання законослухняним громадянам розширеного права на збройний самозахист. На думку міністра, легальний доступ до короткоствольної вогнепальної зброї міг би допомогти цивільним захистити себе ще до прибуття спецпризначенців. Трагедія у Голосіївському районі стала суворим нагадуванням: правоохоронна система потребує постійного вдосконалення, а слідство має забезпечити максимально прозорі та справедливі вироки для всіх, чия бездіяльність чи недбалість коштувала людських життів.