Після початку повномасштабного вторгнення в Україну російський правлячий режим опинився у безпрецедентній фінансовій ізоляції. Відрізана від світових банківських систем та SWIFT, Москва змушена шукати альтернативні шляхи для здійснення міжнародних транзакцій. Якщо раніше Кремль плекав амбітні плани перетворити свою столицю на глобальний фінансовий центр, то сьогодні його геоекономічний фокус кардинально змістився. Новим плацдармом для розбудови тіньової системи платежів стала Африка, де Росія намагається впровадити власні криптовалютні механізми.
Як зазначає авторитетне видання Financial Times, ключовим інструментом у цій схемі виступає криптовалютна мережа під назвою A7. Показово, що до управління цим проєктом залучені вельми одіозні фігури. Серед них — молдовський олігарх-утікач Ілан Шор, який є фігурантом гучних кримінальних справ щодо розкрадання банківської системи Молдови. Крім того, до фінансування цієї тіньової структури причетний російський «Пробізнесбанк», який безпосередньо обслуговує інтереси військово-промислового комплексу держави-агресора. Використання нерегульованих віртуальних активів для сумнівних операцій завжди несе величезні ризики — подібні вразливості систем часто призводять до масштабних втрат, про що свідчить кібератака на блокчейн Solana, коли хакери вивели 280 млн доларів з нерегульованої криптобіржі.
Наразі мережа A7 активно шукає персонал для роботи на африканському континенті. Зокрема, в мережі з’явилися вакансії менеджерів для запуску бізнесу «з нуля» в Того — державі у Західній Африці. У своїх рекламних матеріалах представники A7 також стверджують, що минулої осені вони успішно відкрили представництво в Нігерії, а нині готують до запуску філію в Зімбабве. Розрахунки в цій системі здійснюються за допомогою специфічної криптовалюти A7A5. Це так званий стейблкоїн, який забезпечується російськими рублями і має офіційний статус цифрового фінансового активу на території РФ.
Проте реальні масштаби діяльності цієї криптовалютної мережі викликають серйозні сумніви у міжнародних аналітиків. Інформації про роботу африканських офісів A7 у відкритих джерелах майже немає. Експерти з Нігерії та Зімбабве, які спеціалізуються на ринку віртуальних активів, у коментарях для західних медіа зізналися, що вперше чують про цю компанію. Єдина згадка про неї в Зімбабве обмежилася поодинокою публікацією в місцевій пресі. Це наштовхує на думку, що проєкт може бути радше пропагандистською ширмою або інструментом для прихованих операцій російських спецслужб.
Ця фінансова експансія є лише частиною ширшої стратегії Кремля на континенті. Москва систематично посилює свій вплив в Африці, спекулюючи на антиколоніальних настроях та підтримуючи військові хунти. Росія формує осі співпраці з нестабільними та диктаторськими режимами по всьому світу, обмінюючись ресурсами та технологіями. Показовим прикладом такої тісної взаємодії є те, як Росія передала Ірану супутникові розвіддані про енергетику Ізраїлю, що вкотре підтверджує її роль глобального дестабілізатора.
Найбільш цинічним аспектом російської присутності в Африці є масштабна вербувальна кампанія. Користуючись бідністю місцевого населення, емісари Кремля заманюють африканців на війну проти України, обіцяючи високі зарплати та фіктивні контракти в охоронних структурах. За даними Міністерства закордонних справ України, на боці окупаційних військ РФ вже воює понад 1700 громадян з різних країн Африки, які стають гарматним м’ясом для реалізації імперських амбіцій Москви.