Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт №0376 про ратифікацію угоди з ЄС щодо отримання історичного кредиту на суму 90 мільярдів євро. Як свідчить картка законопроєкту на офіційному порталі парламенту, цей крок є вирішальним для запуску масштабного механізму макрофінансової підтримки, що покриватиме оборонні та бюджетні потреби нашої держави.
Проєкт закону передбачає розподіл фінансової допомоги на 2026 рік у загальному розмірі до 45 мільярдів євро. Ця гігантська сума чітко розмежована на два ключові напрями. Перший — це оборонна складова обсягом до 28,3 мільярда євро. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю сучасного озброєння, боєприпасів та суттєве зміцнення вітчизняного оборонно-промислового потенціалу. Таке масштабне фінансування є критично важливим на тлі затяжного протистояння на виснаження. Раніше аналітики наголошували, що сучасна війна технологій та виснаження вимагає від України не лише постійного імпорту військової техніки, але й розвитку власного виробництва технологічних засобів ураження.
Друга складова — бюджетна частина обсягом 16,7 мільярда євро. Вона покликана забезпечити макрофінансову стабільність і покрити критичний дефіцит державного бюджету України. Цей фінансовий ресурс своєю чергою розподіляється за двома інструментами: до 8,35 мільярда євро нададуть безпосередньо у вигляді макрофінансової допомоги, а ще до 8,35 мільярда євро надійде через спеціальний механізм Ukraine Facility. Проте, залучення європейських мільярдів не буде безкоштовним подарунком. Меморандум про взаєморозуміння чітко розбиває виділення коштів бюджетної підтримки на три окремі транші: 3,2 мільярда євро, 3,7 мільярда євро та 1,45 мільярда євро.
Для отримання кожного з цих траншів українська влада зобов’язана виконати жорсткі структурні умови. Зокрема, виплата першого траншу вимагає внесення до парламенту законопроєктів про скасування податкових пільг на міжнародні посилки та запровадження оподаткування для цифрових платформ. Наразі Верховна Рада демонструє помітний опір цим непопулярним фіскальним ініціативам. Другий транш потребуватиме вже остаточного схвалення та ухвалення цих законів, а третій — проведення комплексної реформи всього пільгового податкового режиму. Цей тиск з боку Брюсселя є чітким сигналом: європейські партнери вимагають від Києва реальних кроків у реформуванні економіки. Схожа ситуація з координацією виникає і в оборонній сфері, де партнери погоджують нові пріоритети перед Рамштайном для підвищення ефективності військової допомоги.
Нагадаємо, що загальний кредитний пакет на 90 мільярдів євро був остаточно схвалений Євросоюзом 23 квітня. Його обслуговування повністю покриватиметься за рахунок бюджету ЄС. Найважливішим аспектом є те, що Україна почне виплачувати тіло цього кредиту лише після того, як Російська Федерація повністю сплатить репарації за завдані руйнування. Ратифікація цієї угоди парламентом є обов’язковим кроком, який дасть змогу утримати українську економіку та забезпечити армію ресурсами на роки вперед. Цей фінансовий інструмент стане надійним фундаментом для виживання держави в умовах тривалого конфлікту. Ратифікація законопроєкту №0376 у стінах Верховної Ради буде серйозним тестом на політичну зрілість для народних обранців, яким доведеться обирати між болючими податковими рішеннями та збереженням фінансової підтримки від ключового союзника.