11 Червня 2026, 17:16

Кінець епохи офшорного раю: Чому Кіпр закриває візові центри в РФ та очищується від російського впливу

Паспортний контроль та візові документи для в'їзду на Кіпр

Посольство Кіпру в Російській Федерації офіційно оголосило про припинення роботи своїх візових центрів на території країни-агресорки з 15 червня 2024 року. Як стало відомо з повідомлення дипмісії у соціальних мережах, прийом заяв на отримання національних кіпрських віз тепер здійснюватиметься виключно безпосередньо в консульських установах у Москві, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі та Краснодарі. Офіційною причиною такого рішення дипломати називають закінчення терміну дії договору із зовнішнім оператором візових послуг BLS International. Хоча дипломатичні джерела запевняють, що це лише технічна пауза до підписання нової угоди, експерти схильні бачити в цьому ширший геополітичний контекст та послідовне охолодження відносин між Нікосією та Москвою.

Протягом багатьох років Кіпр вважався одним із головних фінансових хабів та рекреаційних притулків для російського капіталу та еліти. Проте повномасштабне вторгнення РФ в Україну змусило острівну республіку кардинально переглянути свою політику. Нікосія опинилася під потужним тиском з боку США та Європейського Союзу, які вимагали закрити лазівки для обходу санкцій. Спільні розслідування кіпрської влади з агентами ФБР призвели до жорсткого аудиту російських активів і банківських рахунків, що фактично поклало край епосі безконтрольного функціонування “російського офшору”.

Паралельно з фінансовим моніторингом відбувся крах відомої програми “золотих паспортів”. Кіпр переглянув сотні раніше виданих громадянств за інвестиції. У результаті десятки найбагатших російських олігархів, серед яких Олег Дерипаска, Михайло Гуцерієв, Григорій Берьозкін та інші фігуранти санкційних списків, а також члени їхніх родин, були позбавлені кіпрських паспортів. Такі кроки демонструють, що Кіпр більше не бажає асоціюватися з токсичним російським капіталом. Поки на полі бою триває війна і західні союзники координують свої дії, як-от під час підготовки до глобальних зустрічей, про що детальніше можна прочитати у матеріалі про дипломатичний десант в Евіані та підготовку саміту G7, Кіпр намагається закріпити свій статус надійного члена європейської родини.

Більше того, Нікосія демонструє чітку політичну солідарність із Києвом. Намір Кіпру приєднатися до Розширеної часткової угоди щодо створення Спеціального трибуналу зі злочину aggression проти України є прямим свідченням того, що країна обирає сторону міжнародного права, а не економічної вигоди від зв’язків з РФ. Ця трансформація нагадує інші складні дипломатичні процеси в Європі, де колишні нейтральні або лояльні до РФ гравці змушені змінювати вектор. Наприклад, ми спостерігали схожі процеси, аналізуючи дипломатію за лаштунками та рішення Фінляндії щодо ролі медіатора.

Нинішнє ускладнення процедури отримання віз — нехай навіть тимчасове чи зумовлене закінченням контракту — є ще однією цеглиною у стіні ізоляції громадян РФ від цивілізованого світу. Хоча Кіпр не входить до Шенгенської зони і видає власні національні візи, загальний тренд на ускладнення логістики, посилення перевірок та ліквідацію звичних сервісів аутсорсингу є очевидним. Росіянам доведеться звикати до того, що комфортний доступ до європейських курортів та фінансових ринків закривається для них назавжди.