В Одесі правоохоронні органи нейтралізували масштабне злочинне угруповання, яке через розгалужену мережу транснаціональних call-центрів ошукало громадян Казахстану на мільйони гривень. За офіційним повідомленням Національної поліції України, шахраї використовували передові технології соціальної інженерії, шкідливе програмне забезпечення та штучний інтелект для викрадення коштів з рахунків іноземців. Ця спецоперація показала новий рівень загрози, де кіберзлочинність поєднується з передовими цифровими технологіями.
Організаторами високотехнологічної схеми виявилися двоє жителів Одеси. Вони створили чітко структуруровану мережу call-центрів із жорсткою ієрархією та розподілом ролей. У структурі працювали адміністратори, які контролювали процеси та навчали персонал; HR-фахівці, що займалися рекрутингом та фінансовими питаннями; «холодники», які здійснювали перші дзвінки потенційним жертвам; та досвідчені «клоузери», завданням яких було дотиснути «клієнта» та переконати його виконати необхідні умови. Також залучалися IT-спеціалісти, ментори та оператори, а взаємодія з жертвами ретельно фіксувалася в CRM-системах.
Зловмисники орієнтувалися винятково на громадян Казахстану. Представляючись співробітниками банків, телекомунікаційних компаній чи правоохоронних органів республіки, вони запевняли громадян у необхідності захистити свої рахунки або уникнути вигаданого кримінального переслідування. Для цього жертв змушували встановлювати шкідливе програмне забезпечення або здійснювати перекази грошей на підставні рахунки. Окрему увагу аналітиків привертає факт використання технології deepfake та згенерованих штучним інтелектом зображень нібито реальних представників правоохоронних органів Казахстану для чинення психологічного тиску.
Примітно, що географія злочину охоплює Одесу — місто, яке щоденно бореться із безпековими викликами. Поки військові аналітики фокусують увагу на оборонних аспектах півдня, детально розбираючи ситуацію в аналізі нічних атак на Одещину, тилові загрози дедалі сильніше мігрують у цифрову площину. Специфіка транскордонної кіберзлочинності полягає у спробі використання міжнародних бар’єрів для уникнення покарання. Поки на геополітичній арені тривають дискусії про те, як саме Росатом побудує першу АЕС у Казахстані, поліцейські відомства обох країн змушені оперативно об’єднувати зусилля для негайної відсічі спільним кіберзагрозам.
За оцінками слідства, від дій угруповання постраждали десятки громадян Казахстану на суму близько 2,5 мільйона гривень. Отримані кошти організатори витрачали на масштабування нелегального бізнесу, купівлю елітних автомобілів та особисті потреби.
Результатом міжнародної спецоперації стало затримання 9 ключових учасників організації, а загалом підозру оголошено 13 фігурантам. Зловмисникам інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах та створення злочинної організації (ч. 5 ст. 190, ч. 1, 2 ст. 255 КК України). Санкції передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Цей прецедент вкотре доводить, що діджиталізація злочинності вимагає від правоохоронців глибокого розуміння новітніх технологій штучного інтелекту.