Посадовець Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, якого звинувачують в одержанні неправомірної вигоди, уклав угоду про визнання винуватості. За її умовами він зобов’язався перерахувати 1,5 мільйона гривень на потреби Збройних Сил України. Про це інформує Державне бюро розслідувань (ДБР).
Деталі корупційної схеми
Як з’ясувало слідство, у лютому 2024 року правоохоронці ДБР у взаємодії з Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції затримали на гарячому в.о. начальника волинської Держпродспоживслужби. Чиновник вимагав та отримав 2 тисячі доларів США від директора одного з місцевих підприємств. За цей хабар посадовець гарантував безперешкодну видачу експлуатаційного дозволу на виробничі потужності.
Зібравши беззаперечну доказову базу, слідчі спонукали фігуранта піти на співпрацю за участю прокурорів Офісу Генерального прокурора. Посадовець повністю визнав свою провину, що дозволило завершити досудове розслідування та скерувати обвинувальний акт до суду з уже готовою угодою.
Аналітичний контекст: донати як інструмент правосуддя
Практика спрямування коштів фігурантів корупційних справ на потреби армії стала поширеним механізмом українського правосуддя в умовах повномасштабної війни. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України, підозрювані можуть пом’якшити вирок через інститут угод зі слідством, зобов’язавшись профінансувати Сили оборони (часто через спецрахунки Нацбанку або платформу United24). З одного боку, це дозволяє державі суттєво економити час та ресурси на тривалих судових розглядах, конвертуючи корупційні гроші у реальну допомогу фронту. З іншого боку, у суспільстві та серед юристів тривають гострі дискусії щодо того, чи не перетворюється така практика на легальний “відкуп” від в’язниці для топ-чиновників.
Інші резонансні справи
Варто зазначити, що не всі корупційні провадження завершуються виключно фінансовими втратами для хабарників. Наприклад, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) нещодавно затвердив угоду з колишнім в.о. начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міноборони, проте ексчиновник отримав реальне покарання — чотири роки позбавлення волі. Тим часом правоохоронні органи продовжують системні перевірки: наразі у корупції також підозрюється очільник Держпраці на Хмельниччині.
Джерело: Корреспондент.net