Європейська комісія офіційно звернулася до Міністерства закордонних справ Ізраїлю з вимогою надати пояснення щодо розвантаження в порту Хайфа судна, яке належить до російського «тіньового флоту» та перевозить викрадене українське зерно. Відповідну інформацію у вівторок, 28 квітня 2026 року, надав представник Єврокомісії із закордонних справ у коментарі виданню «Європейська правда». Цей інцидент викликав гостру міжнародну реакцію, оскільки подібні дії не лише легалізують незаконне привласнення ресурсів України, але й створюють прецеденти обходу міжнародних санкцій.
За словами речника ЄК, Брюссель взяв до уваги повідомлення про те, що судно російського «тіньового флоту», завантажене краденим збіжжям з тимчасово окупованих українських територій, було допущене до розвантаження в ізраїльському порту Хайфа. Це сталося попри численні попередні звернення та контакти України з урядом Ізраїлю. Представник Єврокомісії наголосив, що Європейський Союз категорично засуджує будь-які дії третіх країн або приватних компаній, які сприяють фінансуванню незаконної військової машини Росії або допомагають агресору оминати санкційні обмеження.
Окрім осуду, у Брюсселі натякнули на можливість застосування жорстких заходів. Зазначається, що ЄС готовий впровадити цільові санкції шляхом включення до чорних списків фізичних та юридичних осіб з третіх країн, якщо розслідування підтвердить їхню причетність до торгівлі краденим. «Як було продемонстровано минулого тижня ухваленням масштабного кредиту підтримки для України на 90 мільярдів та 20-го пакета санкцій, ЄС залишається непохитним у своєму тиску на Росію», — резюмували в Єврокомісії.
Відомо, що йдеться про балкер PANORMITIS, який наприкінці квітня прибув до порту Хайфа. На його борту знаходиться понад 25 тисяч тонн пшениці та ячменю. За даними розслідувачів, схема приховування походження зерна є класичною для російського «тіньового флоту»: збіжжя спочатку вивозять з окупованих Бердянська чи Керчі невеликими суднами, після чого у водах поблизу російського порту Темрюк відбувається перевантаження на більший балкер. Документи при цьому фальсифікуються, нібито вантаж має легальне російське походження.
Цей випадок став уже другим за останній місяць. У середині квітня Ізраїль так само прийняв судно ABINSK, проігнорувавши запити української сторони щодо правової допомоги та арешту вантажу. Така системність змусила Київ діяти жорсткіше.
Міністерство закордонних справ України різко відреагувало на ситуацію. 28 квітня посла Ізраїлю в Україні Міхаеля Бродського було викликано до МЗС, де йому вручили офіційну ноту протесту. Речник відомства Георгій Тихий наголосив, що Україна розглядає ці випадки не як поодинокі інциденти, а як системну практику, яка має ознаки свідомого сприяння незаконній економічній діяльності РФ. У відповідь на ці дії, Україна готує жорсткі санкції через крадене зерно, і інцидент в Ізраїлі може серйозно вплинути на дипломатичні відносини між державами.
Натомість ізраїльська сторона намагається перевести конфлікт в іншу площину. Міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар заявив, що «дипломатія не ведеться через соцмережі», додавши, що Єрусалим нібито досі не отримав переконливих доказів того, що вантаж на борту суден є саме краденим українським зерном.
Проте залучення Єврокомісії свідчить про те, що скандал виходить далеко за межі двосторонніх відносин між Україною та Ізраїлем. Проблема торгівлі краденим зерном стає маркером для міжнародної спільноти у питанні дотримання санкцій. Якщо Ізраїль і надалі ігноруватиме походження сумнівних вантажів, він ризикує зіткнутися не лише з дипломатичним невдоволенням Києва, але й з економічними наслідками з боку Європейського Союзу.