Геополітичний зсув на Південному Кавказі: що означає візит Зеленського до Єревана

Візит Володимира Зеленського до Єревана, про який повідомляє УНН, став знаковою подією, що сигналізує про крах російської монополії на вплив у регіоні. Вперше за 24 роки український президент відвідав Вірменію, що відбулося на тлі саміту Європейського політичного співтовариства. Це не просто дипломатичний жест, а стратегічний маркер: пострадянський простір остаточно втрачає статус «заповідника» Москви. Поки Кремль намагається втримати хиткі позиції, його колишні союзники шукають нові вектори безпеки, орієнтуючись на ЄС та Захід. Російські провоєнні кола відреагували на це з очікуваною істерикою, що лише підкреслює безсилля РФ у стримуванні нових альянсів України. Водночас на регіональній шахівниці з’являються потужні гравці — від Франції до Ірану, які заповнюють вакуум, залишений слабкою Росією. Подібні геополітичні зміни вимагають від Києва виваженої гри, адже успіх у дипломатії на Кавказі безпосередньо впливає на загальну стабільність у часи війни. Раніше ми вже аналізували, як геополітичні ігри за лаштунками визначають долю майбутніх домовленостей. Офіційний Єреван, намагаючись дистанціюватися від російського фарватеру напередодні виборів, прагне отримати гарантії безпеки та економічну підтримку, що робить Україну природним партнером у протидії гібридним загрозам. Візит Зеленського — це відповідь на виклики часу, де кожен новий союз — це ще один цвях у труну російського імперіалізму. Ситуація на Південному Кавказі демонструє, що Росія більше не є «арбітром» регіональних конфліктів, а її вплив зводиться до маргінальних погроз. Експерти наголошують, що Кремль програв боротьбу за лояльність, бо звик до «права сили», яке не спрацювало проти реальних геополітичних інтересів незалежних держав. Відтепер Кавказ стає полем багатополярної конкуренції, де Україна виступає як рівноправний суб’єкт, здатний будувати стратегічні мости навіть у найнесподіваніших точках. Це свідчить про те, що світ дедалі менше зважає на червоні лінії Москви, обираючи шлях інтеграції з демократичними інституціями. Для України цей процес відкриває вікно можливостей, яке важливо використати для посилення обороноздатності та розширення антипутінської коаліції.