Вибухи на магістральних газогонах «Північний потік-1» та «Північний потік-2» у вересні 2022 року стали однією з наймасштабніших інфраструктурних диверсій в історії Європи. Як повідомляє першоджерело, у липні 2026 року справа набула нового офіційного статусу: Генеральна прокуратура Німеччини висунула обвинувачення громадянину України Сергію Кузнецову.
Справа Сергія Кузнецова
За даними провідних німецьких медіа, 1 липня 2026 року генпрокурор ФРН Єнс Роммель офіційно звинуватив Кузнецова у керівництві групою з семи осіб, яка здійснила підрив на дні Балтійського моря. Слідство кваліфікує ці дії як воєнний злочин (атака на цивільну інфраструктуру) та організацію умисного вибуху. Кузнецов, колишній співробітник СБУ та військовослужбовець ЗСУ, був затриманий в Італії минулого року та екстрадований до Гамбурга.
За версією слідчих, група використовувала орендовану яхту «Андромеда». Водолази заклали вибуховий пристрій на основі гексогену та октогену на глибині близько 80 метрів. Цей інцидент залишається предметом гострих дискусій, адже він виходить далеко за межі кримінальної площини, зачіпаючи питання міжнародної безпеки. Варто нагадати, що Росія використовує будь-які інформаційні приводи для розхитування європейської єдності, подібно до того, як вона продовжує здійснювати терористичні удари по Харкову та іншим містам України.
Політичні наслідки та позиція Києва
Висунення обвинувачень з боку Берліна поставило Київ у делікатне становище. Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Дубліна наголосив, що українська сторона наразі не має повного доступу до матеріалів слідства. «Коли ми отримаємо більше подробиць, ми зможемо відреагувати. Наразі зарано робити висновки», — заявив глава держави.
Геополітично ситуація виглядає досить складною. Для Німеччини розслідування є питанням національної честі, тоді як для України — ризиком репутаційних втрат. Уряд Олафа Шольца, проте, намагається розділити кримінальне провадження та питання підтримки України у війні. Німеччина залишається ключовим фінансовим та військовим донором, підкреслюючи, що результати розслідування не вплинуть на стратегічне партнерство.
Ця подія знову нагадує про вразливість критичної інфраструктури в умовах гібридної війни. Як і у випадку з іншими викликами, безпекові питання виходять на перший план, вимагаючи не лише військової, а й дипломатичної координації між союзниками.