Європейська служба зовнішніх зв’язків офіційно викликала тимчасового повіреного у справах Російської Федерації через неприпустимі погрози Кремля на адресу іноземних дипломатів та заклики негайно залишити українську столицю. Представниця Єврокомісії Аніта Гіппер у коментарі для Європейської служби зовнішніх зв’язків наголосила, що подібний дипломатичний шантаж є черговою спробою дестабілізації та грубим порушенням міжнародного права, яке жодним чином не вплине на рішучість європейських партнерів підтримувати Україну у її боротьбі проти агресора.
Особливо гостро на російські провокації відреагували у Варшаві. Міністерство закордонних справ Польщі оприлюднило заяву, у якій зазначило, що будь-які удари по українських містах, цивільній інфраструктурі та дипломатичних представництвах розцінюються як акти невиправданої агресії. Польські дипломати нагадали: оскільки сама Москва постійно стверджує, що веде не повномасштабну війну, а лише так звану “спеціальну воєнну операцію” з обмеженими військовими цілями, то будь-які атаки на посольства вважатимуться умисними та цілеспрямованими ворожими діями. Варшава підкреслила, що такі кроки Кремля матимуть катастрофічні міжнародно-правові наслідки, остаточно нівелюючи статус РФ як постійного члена Ради Безпеки ООН. Тим часом міжнародні спостерігачі зазначають, що загроза нових ударів по Києву: ООН занепокоєна ескалацією з боку РФ, викликає глибоку тривогу у всьому цивілізованому світі.
Аналогічну солідарність із Києвом продемонструвала Німеччина. Посольство ФРН в Україні офіційно заявило про продовження своєї роботи у звичайному режимі, без евакуації чи скорочення дипломатичного штату. На знак протесту проти російського залякування Міністерство закордонних справ Німеччини негайно викликало посла РФ у Берліні. Німецьке зовнішньополітичне відомство прямо вказало на те, що Росія знову робить ставку на терор, погрози та ескалацію. “Ми чітко дали зрозуміти Кремлю: ми не піддамося на дешевий шантаж і будемо й надалі рішуче стояти пліч-о-пліч з Україною”, — йдеться у заяві німецьких дипломатів.
На цьому тлі позиція Китаю залишається традиційно обережною та розмитою. Речниця МЗС КНР Мао Нін, коментуючи наміри РФ завдавати ударів по Києву, обмежилася закликами до “відповідних сторін” уникати подальшого загострення бойових дій. Вона вкотре наголосила, що єдиним життєздатним шляхом вирішення “кризи” є переговори. Проте на пряме запитання журналістів щодо можливої евакуації китайських дипломатів з української столиці представниця Пекіна вирішила не давати конкретної відповіді, залишаючи простір для геополітичного маневру.
Військові аналітики з Інституту вивчення війни (ISW) переконані, що посилення агресивної риторики з боку Москви є ознакою її слабкості, а не сили. Російське керівництво намагається відвернути увагу внутрішньої аудиторії від провалів на фронті та нездатності захистити власну територію від ударів українських безпілотників. Крім того, за фасадом мілітаристської пропаганди ховаються серйозні внутрішні проблеми, адже фінансові аналітики вже фіксують перші тріщини військової економіки РФ: реальні доходи росіян почали падати. Спроби залякати дипломатичний корпус у Києві є судомним намаганням продемонструвати геополітичний вплив, якого Кремль стрімко втрачає. Західні союзники чітко продемонстрували, що мова ультиматумів більше не працює, а єдність цивілізованого світу навколо України залишається непохитною.