Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у нещодавній заяві, опублікованій на офіційному ресурсі МЗС України, розкрив деталі закулісних переговорів, що передували травневим подіям. За словами очільника відомства, низка впливових держав зверталися до офіційного Києва з наполегливим проханням не завдавати ударів по території РФ 9 травня, коли в Москві перебували іноземні лідери. Цей факт свідчить про те, що спроможності Сил оборони України вже давно не викликають сумнівів у міжнародних партнерів.
Сибіга відверто зазначив, що зібрав своєрідну колекцію дипломатичних нот, які є непрямим підтвердженням зростання військової потужності нашої держави. Це не лише визнання здатності України діставати до цілей у глибині Росії, а й чіткий сигнал Кремлю: з Україною не варто жартувати. Подібна «дипломатія стримування» демонструє, як українська зброя стає інструментом глобального геополітичного впливу, змушуючи навіть світових лідерів зважати на безпекові ризики під час візитів до столиці агресора.
Варто нагадати, що напередодні президент Володимир Зеленський видав указ, яким фактично дозволив проведення параду в Москві, виключивши російську столицю з переліку пріоритетних цілей для ударів на цей період. Паралельно з цим, за посередництва нової адміністрації США, було запроваджено триденне перемир’я. Утім, попри відсутність атак, парад у Москві став найкоротшим в історії, що підкреслює глибоку кризу всередині російського оборонного та політичного секторів.
Аналізуючи ситуацію, важливо розуміти, що кожен крок України — це продумана стратегія, а не емоційні рішення. Як ми вже писали раніше у матеріалі про масовану атаку 216 БПЛА, українські дрони стали жахом для російської логістики. Так само критично важливою є філігранна робота СБС, яка щодня демонструє здатність українських фахівців обходити найсучасніші системи ППО противника.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що заклики іноземних партнерів не бити по Москві 9 травня є визнанням того, що Україна перехопила стратегічну ініціативу в інформаційному та психологічному просторі. Росія вже не може гарантувати безпеку навіть власним високопосадовцям, і саме цей факт є найпотужнішим аргументом у сучасній війні.