На тлі глобальної геополітичної нестабільності та загострення ситуації на Близькому Сході доходи Російської Федерації від експорту нафти стрімко зросли, сягнувши найвищого показника з червня 2022 року. Як повідомляє авторитетне аналітичне агентство Bloomberg, каталізатором такого фінансового сплеску стали глобальні коливання світових цін та вимушене перекроювання логістичних маршрутів, спричинене блокуванням стратегічно важливої Ормузької протоки.
За даними експертів, ескалація конфлікту в регіоні Перської затоки призвела до щоденного блокування понад 12 мільйонів барелів нафти, яка раніше безперешкодно постачалася на світові ринки. Цей логістичний колапс створив штучний дефіцит, який опосередковано зіграв на руку Москві. Зокрема, Росія отримала можливість суттєво розпродати свої нафтові запаси, які через дію міжнародних санкцій місяцями простоювали у відкритому морі на танкерах так званого тіньового флоту. Варто зазначити, що геополітична гра навколо цього регіону набирає небачених обертів: нещодавно стався несподіваний хід Вашингтона, коли Дональд Трамп запропонував Ірану «спільне підприємство» в Ормузькій протоці, супроводжуючи цю пропозицію жорстким ультиматумом.
Фінансові показники держави-агресора останніми тижнями демонструють висхідну динаміку. Аналітики Bloomberg підраховують, що за чотири тижні, які передували 5 квітня, середній валовий дохід РФ від продажу сирої нафти за кордон підскочив до 2,02 мільярда доларів США на тиждень. Для порівняння, ще до 29 березня ця сума становила 1,79 мільярда доларів. Вартість російської нафти марки Urals невпинно зростає вже п’ятий тиждень поспіль, що дозволило Кремлю почати поступово скасовувати значні дисконти, які раніше надавалися ключовим покупцям в Азії, насамперед Китаю.
Спираючись на дані агентства Argus Media, журналісти зазначають, що експортні ціни на нафту сорту Urals, яка відвантажується з портів Балтійського моря, зросли приблизно на 12,50 долара, зупинившись на позначці 85,73 долара за барель. Сировина, що експортується через чорноморські термінали, також додала в ціні, досягнувши 84,07 долара за барель. Ще вищі показники демонструє марка ESPO з Тихоокеанського регіону — її вартість підвищилася на 7,90 долара, склавши в середньому 92,11 долара за барель. Найвищу ціну зафіксовано для поставок на індійський ринок, де барель обходиться покупцям у 113,76 долара.
Проте, попри тимчасово сприятливу кон’юнктуру на світовому ринку, Москва фізично не здатна повною мірою скористатися цим ціновим ралі. Головною перешкодою для агресора стали систематичні та високоточні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах та експортній інфраструктурі на узбережжях Чорного та Балтійського морів. Ці атаки суттєво пошкодили термінали, знизивши загальну пропускну здатність російських портів і змусивши нафтогазовий сектор РФ витрачати колосальні ресурси на екстрений ремонт.
Ще одним ударом по російських нафтових надприбутках стала зміна дипломатичного клімату на Близькому Сході. Оголошене 7 квітня двотижневе перемир’я у трикутнику США — Ізраїль — Іран миттєво остудило ринки, спричинивши помітне зниження світових цін на енергоносії. Експерти вже активно аналізують те, як перемир’я на Близькому Сході вплине на світові ціни на газ та нафту, а також на співпрацю з Україною. Фахівці сходяться на думці: якщо деескалація триватиме, а міжнародне судноплавство через Ормузьку протоку буде повністю розблоковано, глобальний дефіцит зникне. Це неминуче обвалить ціни на російську сировину, повернувши доходи Москви до мінімальних показників та суттєво послабивши її здатність фінансувати війну.