Сполучені Штати Америки розглядають безпрецедентний формат взаємодії з Тегераном щодо контролю над одним із найважливіших нафтових маршрутів світу. Президент США Дональд Трамп заявив про можливість створення своєрідного «спільного підприємства» з Іраном для охорони Ормузької протоки. Про це американський лідер розповів під час свого недавнього інтерв’ю для телеканалу ABC News.
Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи готовий Вашингтон дозволити іранській стороні стягувати офіційне мито за транзит комерційних суден через Ормузьку протоку, Трамп не відкинув такого сценарію. Навпаки, він запропонував комерціалізувати та формалізувати цей процес.
«Ми дійсно роздумуємо над тим, щоб реалізувати це у формі спільного підприємства. Це цілком робочий спосіб гарантувати безпеку в регіоні, а також захистити саму протоку від втручання багатьох інших гравців», — зазначив очільник Білого дому.
Варто нагадати, що Ормузька протока є критично важливою транспортною артерією, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Будь-які зміни в режимі її охорони неминуче вплинуть на глобальні енергетичні ринки. У цьому контексті важливо розуміти, як перемир’я на Близькому Сході вплине на світові ціни на газ та співпрацю з Україною, адже стабільність у регіоні залишається ключовим фактором для економіки Європи та світу.
Такий підхід кардинально відрізняється від політики попередніх американських адміністрацій, які робили ставку виключно на посилення санкційного тиску та ізоляцію Ісламської Республіки. Ідея залучити Іран до спільного управління транзитними потоками є спробою Вашингтона перетворити потенційного супротивника на зацікавленого бізнес-партнера. Якщо Тегеран матиме офіційну фінансову вигоду від безпечного проходження суден, імовірність диверсій, захоплення танкерів чи блокування протоки збройними силами суттєво знизиться.
Попри таку несподівану пропозицію економічної та логістичної співпраці, Дональд Трамп залишається категоричним у питаннях ядерної безпеки. Він чітко дав зрозуміти, що США за жодних обставин не дозволять Ірану зберегти потужності для збагачення урану. Ця позиція йде врозріз із заявами офіційного Тегерана, який неодноразово наголошував, що ніколи не відмовиться від свого «суверенного права» на розвиток власної ядерної програми.
«Жодного збагачення урану не буде. Крапка», — безапеляційно заявив президент США, коментуючи ядерні амбіції іранського керівництва.
Для забезпечення виконання будь-яких майбутніх домовленостей — як щодо спільного контролю над протокою, так і щодо ядерного роззброєння — американський військовий контингент залишиться в регіоні. Присутність армії США розглядатиметься як головний гарант дотримання умов гіпотетичної угоди. Це відбувається на тлі глобальних дипломатичних трансформацій на Близькому Сході, де інші держави також активізують свою діяльність. Показовою у цьому плані є підготовка України до відкриття посольства в Сирії, що знаменує нову епоху у двосторонніх відносинах та розширення геополітичних горизонтів.
Експерти зазначають, що риторика Трампа щодо Ірану поєднує в собі елементи жорсткого тиску та готовності до прагматичних бізнес-угод. Раніше в західних медіа з’являлася інформація про те, що адміністрація розглядала навіть радикальні сценарії, включаючи можливість встановлення фізичного контролю над ключовими об’єктами нафтового сектора Ірану як важеля впливу. Проте останні заяви свідчать про зміщення фокуса в бік пошуку компромісних, хоча й вельми неординарних, рішень для врегулювання багаторічної кризи.