Російські окупаційні війська продовжують системну тактику терору проти мирного населення Донеччини. Як повідомляє Донецька обласна прокуратура, 24 липня місто Слов’янськ вдруге за добу зазнало нищівного авіаційного удару. Агресор цілеспрямовано обрав мішенню житлові квартали, що є черговим свідченням нехтування нормами міжнародного права та людського життя.
Внаслідок цинічної атаки поранення та травми різного ступеня тяжкості отримали 16 осіб, серед яких — неповнолітня дитина. Глава Донецької ОВА Вадим Філашкін підтвердив, що 15-річний хлопець серед постраждалих. Медичні служби оперативно надають необхідну допомогу всім пораненим. Масштаби руйнувань цивільної інфраструктури вражають: пошкоджено 11 багатоквартирних будинків, аптеку, крамниці, кав’ярні та навіть друкарню. Славянська окружна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом воєнного злочину згідно зі статтею 438 КК України.
Цей обстріл став продовженням жахливого дня для міста. Раніше вранці окупанти вже завдавали удару по Слов’янську, забравши життя п’яти мирних мешканців. Ще дев’ятеро людей отримали поранення, а також було пошкоджено будівлю почесного консульства Латвії. Така інтенсивність атак на один населений пункт свідчить про намагання ворога залякати населення та знищити будь-які умови для життя в прифронтових зонах. Окрім Слов’янська, ворог продовжує діяти деструктивно і на інших напрямках, наприклад, здійснюючи терор на рейках, атакуючи пасажирський потяг на Дніпропетровщині.
Ситуація в регіоні залишається критично напруженою. Постійні обстріли цивільних об’єктів з боку РФ вимагають не лише негайної реакції міжнародної спільноти, а й посилення безпекових заходів всередині країни. Як зазначалося раніше у наших аналітичних матеріалах, подібні трагедії, як і трагедія на Київщині після ракетного удару, є частиною загальної стратегії РФ, спрямованої на виснаження українського суспільства. Факти воєнних злочинів фіксуються правоохоронцями для подальшого притягнення російських військових до відповідальності в міжнародних судах. Наразі головним пріоритетом залишається порятунок життів та документування злочинів агресора, що робить кожну таку трагедію частиною загального літопису боротьби України за існування.