Війна в Україні давно перетворилася на глобальний конфлікт не лише ідеологій, а й промислових потужностей. Одним із найгостріших викликів для української системи протиповітряної оборони став дефіцит високотехнологічних протиракет, здатних збивати балістичні цілі. Як заявив Президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, через спалах військового конфлікту на Близькому Сході Україна отримала в рази менше обіцяних партнерами ракет PAC-3 для систем Patriot, про що повідомляє Укрінформ. Цей факт наочно демонструє, як глобальні геополітичні кризи безпосередньо впливають на безпекову ситуацію в Східній Європі.
Зменшення постачань ракет PAC-3 не пов’язане з фінансовими обмеженнями чи браком політичної волі. Головна причина полягає у фізичному розподілі наявних оборонних ресурсів Заходу. З початком ескалації на Близькому Сході Сполучені Штати та інші союзники змушені були перенаправити частину дефіцитних боєприпасів для захисту власних баз та стратегічних партнерів у тому регіоні. Це вкотре підкреслило вразливість концепції «коаліції демократій», де один виробничий ланцюжок має задовольняти потреби кількох активних фронтів одночасно.
Ця ситуація змусила Київ шукати альтернативні та асиметричні рішення. Оскільки ракети PAC-3 неможливо швидко замінити аналогами вітчизняного виробництва, Україна почала активно розвивати так звані «Drone deals» (дронові угоди). В межах цих домовленостей Україна пропонує іноземним партнерам унікальні вітчизняні технології захисту від безпілотників та досвід реальної радіоелектронної боротьби в обмін на дефіцитні зенітні ракети. Такий підхід є логічним продовженням загальної стратегії виснаження ворога, адже паралельно фіксуються рекордні втрати логістики РФ та удари по ВПК, що дещо знижує інтенсивність ворожих атак на критичну інфраструктуру.
З іншого боку, генеральний секретар НАТО Марк Рютте спробував заспокоїти українське суспільство та міжнародних спостерігачів. Під час свого офіційного візиту Марка Рютте до Києва він наголосив, що постачання американських перехоплювачів триває на щоденній та щотижневій основі. За словами генсека, фінансування процесу повністю забезпечене, а країни-члени Альянсу активно нарощують виробничі потужності як у Європі, так і в США, щоб уникнути критичного виснаження складів у майбутньому.
Проте реальність залишається жорсткою: темпи виробництва сучасного ППО все ще відстають від темпів їхнього використання в умовах інтенсивної війни. Поки західний оборонно-промисловий комплекс розгортає нові лінії збірки, Україна змушена балансувати між захистом неба від балістики та розвитком власних ударних технологій. Тільки системне розширення локального виробництва та інтеграція українського ВПК у структури НАТО дозволять у майбутньому уникнути критичної залежності від раптових змін на геополітичній карті світу.