У ніч на 2 червня Російська Федерація завдала чергового нищівного удару по українській енергосистемі, що призвело до масштабних знеструмлень у столиці та низці областей. Як офіційно повідомила національна енергетична компанія НЕК “Укренерго”, внаслідок масованої ракетно-дронової атаки на об’єкти критичної інфраструктури без електропостачання залишилися споживачі у Києві, а також у Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Сумській та Черкаській областях. Енергетики та аварійно-відновлювальні бригади оперативно розпочали ліквідацію наслідків ударів там, де це дозволяє безпекова ситуація.
Нинішній удар став продовженням цілеспрямованої російської стратегії з дестабілізації життєзабезпечення українських міст. На тлі цих подій особливої актуальності набуває розподілена газова генерація, яка в перспективі спроможна підвищити стійкість локальних мереж в умовах постійної загрози обстрілів. Наразі ж вітчизняна енергосистема змушена маневрувати наявними ресурсами в умовах суттєвого дефіциту маневрових потужностей.
Ситуація додатково ускладнилася погодними чинниками. Станом на ранок рівень споживання електроенергії перевищив показники попереднього дня на 8,2%. Причиною цього аналітики та диспетчери називають щільну хмарність та дощову погоду у західних і південно-західних регіонах країни. Несприятливі метеоумови різко знизили ефективність роботи побутових сонячних електростанцій (СЕС), що змусило споживачів компенсувати нестачу ресурсу за рахунок загальної енергетичної мережі.
З огляду на це, фахівці «Укренерго» знову звернулися до громадян із закликом до свідомого та ощадливого споживання. Зокрема, у вечірні години пікового навантаження — з 18:00 до 22:00 — настійно рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних побутових приладів. Натомість енергоємні процеси радять переносити на період з 11:00 до 15:00, коли промислова сонячна генерація працює максимально ефективно і може покрити потреби мережі.
Окрім колосальної шкоди промисловості та інфраструктурі, черговий акт агресії забрав людські життя. Росія застосувала десятки ракет різних модифікацій та сотні ударних БпЛА. Найбільших руйнувань та жертв зазнали житлові квартали Києва, Дніпра та Харкова. За останніми даними, внаслідок терористичної атаки загинуло 13 мирних жителів, ще понад сотня отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Цей масований удар чітко корелює з ширшою картиною системного залякування цивільних. Наприклад, нещодавні удари по Харкову 1 червня продемонстрували ідентичну тактику виснаження та психологічного тиску на населення через знищення життєво важливої інфраструктури. Для протидії подібним викликам Україні необхідне негайне посилення систем протиповітряної оборони та прискорення темпів децентралізації генерації електроенергії.