Україна активно готується до найважчого опалювального сезону у своїй сучасній історії, роблячи ставку на розбудову розподіленої газової генерації. Цей крок покликаний мінімізувати наслідки системних руйнувань, яких енергосистема зазнає через регулярні російські обстріли. Як зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час закритої конференції «Енергія бізнесу», деталі якої публікує видання Forbes Ukraine, до початку холодів країна планує ввести в експлуатацію додаткові 1,5 ГВт розподіленої генерації. Проте, за словами очільника уряду, навіть цього обсягу не вистачить для повного покриття дефіциту в періоди пікових навантажень, що вимагає комплексного переосмислення всієї енергетичної архітектури країни.
У довгостроковій перспективі, яка передбачає повне повоєнне відновлення та стабільний розвиток економіки, загальна потреба України в енергогенерації оцінюється у понад 54 ГВт. Базовим фундаментом цієї системи залишатиметься атомна енергетика, частка якої має становити понад 25 ГВт. Ще чверть загального балансу (близько 25%) планують забезпечити завдяки відновлюваним джерелам енергії (ВДЕ), насамперед промисловим сонячним електростанціям у поєднанні з потужними системами накопичення енергії (ESS). Решту ж навантаження покриватиме високоманеврова газова генерація, що працюватиме на природному газі, біогазі та перспективному екологічному водні. Саме розподілені газові установки мають стати гнучким інструментом швидкого балансування енергосистеми у критичні моменти.
Проте експерти Factage Ukraine наголошують на системних ризиках такої стратегії. Головним «вузьким місцем» нової моделі є критична залежність від стабільного постачання палива. В умовах війни, коли Удари по Харкову 1 червня та регулярні атаки на інші регіони демонструють намір ворога повністю знищити критичну інфраструктуру, надійність газопостачання опиняється під загрозою. Окрім безпосередніх військових загроз, існує серйозний дефіцит ресурсу: імпортний газ залишається надзвичайно дорогим для виснаженого бюджету країни, а внутрішній видобуток штучно гальмується регуляторними перешкодами.
Яскравим прикладом регуляторного глухого кута є ситуація навколо британської компанії Enwell Energy. Через призупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами її потужні активи фактично перебувають у стані простою. Як зазначав генеральний директор Enwell Energy Іван Герасимович, до початку повномасштабного вторгнення підприємства холдингу видобували понад 1 мільйон кубометрів природного газу на добу. Наразі ж ці обсяги катастрофічно скоротилися до 60 тисяч кубометрів. Якщо держава не розв’яже проблему внутрішнього видобутку та продовжить блокувати ліцензії вітчизняних видобувників, запуск нової маневрової генерації змусить Україну критично залежати від наддорогих європейських закупівель.
Паралельно з цим влада намагається створити сприятливе законодавче поле для приватних інвестицій. Зокрема, Кабінет Міністрів України вжив заходів для стимулювання будівництва нових потужностей та ухвалив рішення про включення промислових систем накопичення енергії (установок зберігання) до переліку об’єктів критичної інфраструктури. Це покликано забезпечити їхній пріоритетний захист від криз. Подібні кроки є життєво необхідними, адже масштабне відновлення країни потребує сотень мільярдів євро інвестицій. Про це детально йдеться у матеріалі Відбудова Києва в умовах війни, де проаналізовано економічні аспекти відбудови інфраструктури.
Отже, перехід до розподіленої газової генерації є безальтернативним тактичним кроком для виживання наступної зими. Проте для перетворення цієї стратегії на успішну довгострокову модель уряду необхідно терміново розблокувати внутрішній газовидобуток, усунути штучні регуляторні обмеження та гарантувати інвесторам захист їхніх активів.