Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із жорстким попередженням щодо ескалації історичних суперечок між Варшавою та Києвом. У своєму офіційному зверненні на платформі X глава польського уряду наголосив, що занурення в минулі конфлікти ставить під загрозу спільне майбутнє обох держав. «Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє. Президент України повинен нарешті це зрозуміти. Поляки також. Поки не стало занадто пізно», — застеріг Туск. Ця заява пролунала на тлі чергового загострення навколо складної теми спільної історичної пам’яті, яка дедалі частіше стає інструментом політичних спекуляцій у Східній Європі.
Новий виток напруги спровокувало рішення українського керівництва присвоїти Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій (ССО) почесне найменування «Героїв УПА». У Польщі, де тема Волинської трагедії залишається однією з найболючіших суспільно-політичних травм, цей крок сприйняли з обуренням у багатьох політичних колах. На знак протесту голова Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький запропонував позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, яку йому у 2023 році вручив тодішній президент Анджей Дуда. Хоча за польським законодавством така процедура позбавлення ордена вимагає обов’язкової контрасигнатури самого прем’єр-міністра Дональда Туска, поява подібних ініціатив сигналізує про небезпечний рівень ерозії двосторонніх відносин.
Аналітики Factage Ukraine зазначають, що подібні внутрішні чвари послаблюють загальноєвропейську солідарність у критичний для регіону момент. Коли агресор намагається розколоти європейську коаліцію, будь-які суперечки між стратегічними партнерами безпосередньо грають на руку Кремлю. В умовах, коли нейтралітет неможливий у протистоянні з Росією, стабільність відносин Києва та Варшави є наріжним каменем безпеки всього східного флангу НАТО. Більше того, розхитування цієї стабільності може спровокувати внутрішні кризи, схожі на ті політичні коливання, які ми спостерігаємо через складний угорський шпагат у відносинах з НАТО та Україною.
Польська внутрішня політика зараз перебуває під значним тиском перед майбутніми президентськими виборами, і тема історичної пам’яті стає зручним інструментом для мобілізації правого електорату. Консервативна опозиція використовує будь-які кроки Києва щодо героїзації історичних постатей минулого для дискредитації чинного уряду Туска, звинувачуючи його у надмірній м’якості щодо України. Водночас українська сторона часто недооцінює чутливість польського суспільства до питань, пов’язаних з діяльністю УПА, що створює непотрібні точки напруги на рівному місці.
Дональд Туск, як досвідчений європейський прагматик, намагається збалансувати ці інтереси. Його заклик — це не просто зауваження Зеленському, це крик про допомогу до обох суспільств. Конструктивний діалог істориків, а не гучні політичні демарші, є єдиним шляхом до вирішення розбіжностей. Поки політики у Києві та Варшаві ведуть дебати про події вісімдесятирічної давнини, реальні геополітичні загрози вимагають максимальної військової та дипломатичної консолідації. Ціна історичної впертості сьогодні може виявитися надто високою — втратою суверенного майбутнього для обох націй.