Брюссель висунув Белграду жорсткий ультиматум, вимагаючи вдвічі скоротити видачу посвідок на проживання та громадянств росіянам під загрозою скасування безвізового режиму з ЄС. Як випливає з офіційних попереджень Європейської Комісії, тривала ліберальна політика Сербії щодо громадян країни-агресора створює серйозні загрози для колективної безпеки європейського простору. Глава комітету сербського парламенту у справах діаспори Драган Станоєвич підтвердив, що тиск з боку європейських інституцій посилився до критичної межі, і в разі невиконання цих вимог серби можуть втратити право на спрощені поїздки до Європи.
Ця криза назрівала давно. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Сербія перетворилася на один із ключових логістичних та юридичних хабів для російських громадян, які намагаються обійти західні санкції. За даними сербського Міністерства внутрішніх справ, лише протягом 2022–2024 років понад 67 тисяч росіян отримали тимчасові посвідки на проживання, а близько 1,7 тисячі осіб стали власниками сербських паспортів. Для Брюсселя така статистика є неприйнятною, оскільки інтеграція такої кількості неперевірених осіб у країні-кандидаті створює ризики проникнення російської агентури безпосередньо до кордонів ЄС.
Окрім паспортного питання, європейські лідери вимагають від Белграда повного узгодження зовнішньої політики. Це включає скасування прямого авіасполучення з містами РФ, розірвання довгострокового газового контракту з «Газпромом» та запровадження повноцінного візового режиму для громадян Росії. Наразі Брюссель використовує потужні фінансові інструменти впливу, адже понад 60% зовнішньоторговельного обороту Сербії припадає саме на країни ЄС. Більше того, наприкінці квітня Євросоюз уже заморозив виділення країні 1,5 мільярда євро допомоги. Такий жорсткий фінансовий прагматизм демонструє, як Брюссель перетворює економічну підтримку на інструмент безпеки — подібний підхід, хоч і з протилежним, солідарним вектором, ми бачимо, аналізуючи Кредит ЄС на 90 мільярдів євро, покликаний стабілізувати фінансову систему України під час війни.
Опинившись перед загрозою повної ізоляції від європейського ринку, Белград змушений маневрувати. Останні заяви сербського керівництва свідчать про болісну спробу дистанціюватися від Кремля. Спікер парламенту Сербії Ана Брнабич публічно наголосила, що Белград більше не вважає Росію «братньою державою» та рішуче засуджує її агресію проти України. На підтвердження цих слів країна зробила низку демонстративних кроків: уперше взяла участь у спільних військових навчаннях з НАТО та виділила Україні близько 60 мільярдів євро гуманітарної та фінансової допомоги.
Проте для остаточного європейського вибору Сербії цього замало. Брюссель вимагає системних кроків, а не лише тактичної зміни риторики. Подальша доля євроінтеграції Белграда безпосередньо залежить від готовності закрити «чорні ходи» для російського капіталу та мігрантів, що стане ключовим іспитом для сербського уряду найближчими місяцями.