Чеська ініціатива з закупівлі артилерійських боєприпасів для України опинилася під загрозою через різке скорочення кількості фінансових донорів. Як повідомляє Financial Times із посиланням на заяву президента Чехії Петра Павела, кількість держав, які реально виділяють кошти на снаряди, зменшилася вдвічі — з 18 до 9. Ця негативна динаміка безпосередньо пов’язана зі зміною політичного курсу в Празі після повернення на посаду прем’єр-міністра Андрея Бабіша у грудні минулого року. Його передвиборчі обіцянки не витрачати кошти чеських платників податків на озброєння для України суттєво похитнули довіру західних союзників до цього механізму.
За словами чеського президента Петра Павела, колишнього високопоставленого генерала НАТО, ця програма тривалий час була критично важливою для виживання української армії на полі бою, забезпечуючи до 50% усіх крупнокаліберних боєприпасів. Зменшення фінансової підтримки створює серйозний дефіцит, який буде вкрай важко оперативно компенсувати іншими логістичними шляхами. Президент Чехії наголосив, що майбутнє цієї ініціативи має стати однією з ключових тем для обговорення під час саміту НАТО в Анкарі, запланованого на липень.
Починаючи з 2024 року, завдяки зусиллям Праги, Україна отримала понад 4 мільйони артилерійських снарядів великого калібру. Проте популістська риторика Бабіша змінила ставлення партнерів. Західні військові чиновники анонімно зазначають, що деяким урядам важко пояснювати своїм виборцям необхідність фінансування програми, лідер якої публічно дистанціюється від підтримки України.
У той час як європейські країни стикаються з політичними коливаннями, економіка країни-агресора також демонструє вразливість. Аналітики вказують на перші тріщини військової економіки РФ, де реальні доходи громадян почали стрімко знижуватися на тлі величезного навантаження оборонного бюджету. Попри спроби Кремля створити ілюзію стабільності, внутрішнє напруження зростає, а реальна ситуація на ринку праці маскується через приховане безробіття в РФ, що свідчить про глибокі системні проблеми російської моделі розвитку.
Незважаючи на зміну уряду в Чехії, Німеччина та країни Північної Європи залишаються відданими ініціативі. Сам прем’єр-міністр Андрей Бабіш у коментарі для FT заявив, що його кабінет змушений зосередитися на внутрішніх проблемах країни, зокрема на високих витратах домогосподарств. Водночас він заперечує повну зупинку поставок, зазначаючи, що Чехія продовжує виконувати роль посередника: «У нас немає власних грошей на це, тому ми отримуємо кошти від інших держав і передаємо боєприпаси».
Важливим фактором уповільнення програми стали також юридичні та бюрократичні суперечки навколо головного корпоративного партнера уряду — чеського оборонного холдингу CSG (Czechoslovak Group). Власник компанії Михал Стрнад визнав, що після зміни влади в Празі ініціатива фактично перебувала в підвішеному стані протягом кількох місяців. Проте він закликає не поспішати з висновками про провал. За його словами, частина країн-донорів просто вирішила купувати снаряди безпосередньо у виробників, оминаючи координований Чехією механізм, що децентралізувало, але не зупинило загальний потік військової допомоги для ЗСУ.
Додатково, Стрнад підкреслив, що світовий ринок артилерійських боєприпасів залишається надзвичайно перегрітим, і будь-які політичні вагання всередині європейських столиць миттєво впливають на ціноутворення та доступність дефіцитних калібрів 155 мм та 122 мм. Це вимагає від союзників України довгострокового планування та стабільного фінансування, яке не залежатиме від коливань електоральних настроїв у Європі. Подальша доля чеської ініціативи покаже, чи здатна європейська спільнота зберігати стратегічну єдність в умовах затяжної війни на виснаження.