Під час нещодавньої зустрічі у Пекіні, деталі якої оприлюднив BBC, лідери Китаю та Росії продемонстрували спробу консолідації зусиль проти західного впливу. Офіційна риторика обох лідерів була спрямована на критику зовнішньої політики Вашингтона, зокрема планів США щодо розгортання системи ПРО «Золотий купол». Заява про повернення до «закону джунглів» у світовій політиці стала ключовим меседжем, яким Москва та Пекін намагаються виправдати свої дії.
Переговори проходили у символічній атмосфері, де російському диктатору намагалися надати статусу стратегічного партнера. Проте реальний підсумок візиту виявився значно стриманішим, ніж того очікував Кремль. Хоча сторони підписали понад 20 угод у сферах торгівлі та технологій, найважливіший проєкт — газопровід «Сила Сибіру-2» — знову залишився без остаточного рішення. Як ми вже писали у статті про газову пастку для Кремля, Пекін майстерно використовує фінансову слабкість РФ для власних інтересів, не поспішаючи брати на себе додаткові інвестиційні ризики.
Окремої уваги заслуговує питання війни в Україні. Попри сподівання західних лідерів, зокрема канцлера ФРН Фрідріха Мерца, що Китай тиснутиме на Путіна задля припинення агресії, Сі Цзіньпін обійшов цю тему мовчанкою. Натомість він зосередився на конфлікті на Близькому Сході, який безпосередньо загрожує китайським інтересам у морській торгівлі. Це свідчить про те, що Пекін продовжує гру «подвійних стандартів», намагаючись зберегти вигляд нейтралітету для роботи з європейськими ринками, одночасно підтримуючи Москву задля послаблення США.
Аналітики вказують на те, що «безпрецедентний рівень» відносин, про який заявив Путін, — це не формальний військовий союз, а гнучке партнерство. Китай не готовий ставати заручником катастрофічних наслідків російської агресії, проте готовий використовувати Росію як «молодшого партнера» для дестабілізації глобальної архітектури безпеки. Для України це означає, що дипломатичний тиск на Китай залишається складним викликом, адже економічна залежність РФ від Пекіна лише зростає, що заганяє Москву у ще глибшу геополітичну ізоляцію.