17 Липня 2026, 20:45

Зростання ксенофобії в Польщі: кількість нападів на українців збільшилася на 30%

Поліцейська стрічка та символи ненависті як символ напруги

Останні дані свідчать про тривожну тенденцію у Польщі: кількість звернень до поліції щодо злочинів на ґрунті ненависті стосовно українців зросла на понад 30% порівняно з минулим роком. Як повідомляє видання Rzeczpospolita, за перше півріччя 2025 року вже зафіксовано 180 таких повідомлень. Якщо динаміка збережеться, загальна кількість інцидентів до кінця року може сягнути 360, що значно перевищує показники попередніх років.

Експерти наголошують, що наведені цифри — це лише верхівка айсберга, адже багато потерпілих через страх або недовіру не звертаються до правоохоронних органів. Серед основних факторів, що підживлюють ворожість, аналітики виділяють цілеспрямовану діяльність російських ботоферм в інформаційному просторі, політичну риторику, що спекулює на складних історичних питаннях, зокрема на подіях минулого, що детально розглядалося у матеріалі про Волинську трагедію. Негативний вплив мають також дипломатичні суперечки та загальна втома суспільства, якою майстерно користується ворожа пропаганда.

Інциденти часто носять побутовий, але агресивний характер: від словесних образ у громадському транспорті із закликами «повертатися додому» до фізичних нападів. Нещодавні випадки в Лодзі та Бельсько-Бяла демонструють, що жертвою ксенофобії може стати будь-хто, кого агресор помилково ідентифікує як українця. Важливо розуміти, що подібні напади є частиною ширшої стратегії дестабілізації, спрямованої на розкол між українським та польським народами.

Державні органи Польщі наразі проводять підрахунок офіційно підтверджених кримінальних проваджень, класифікованих саме як злочини на ґрунті ненависті. Попри це, правозахисники закликають до посилення освітніх кампаній та жорсткішої реакції на мову ворожнечі. Усвідомлення того, що такі дії є інструментом гібридної війни, є критично важливим для протидії ескалації. Для України ж важливо продовжувати конструктивний діалог з польськими партнерами, не піддаючись на провокації, що мають на меті руйнування стратегічного партнерства, як це було зазначено у контексті пріоритетів зовнішньої політики. Тільки системна протидія російським ІПСО та спільна робота правоохоронних структур обох країн зможуть повернути відчуття безпеки для тисяч українців, які знайшли прихисток у сусідній державі.