Україна та Німеччина активізували роботу над механізмами повернення громадян мобілізаційного віку, про що повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв в інтерв’ю Укрінформу. Питання, яке набуло особливої гостроти на тлі триваючої повномасштабної війни, сьогодні обговорюється на рівні спеціально створеної міжвідомчої робочої групи.
За словами дипломата, процес має два основні вектори. Перший — це роз’яснювальна робота через платформу Unity Hub, яка вже працює в Берліні. Ці центри покликані підтримувати зв’язок з українською громадою та допомагати в адаптації чи поверненні. Другий вектор стосується суто технічних та юридичних аспектів повернення чоловіків, які незаконно покинули територію України. Макеєв наголосив, що конкретні деталі цих механізмів наразі опрацьовуються в межах закритого діалогу між відомствами обох країн.
Ситуація з людським ресурсом є критично важливою для обороноздатності держави. Як ми зазначали раніше у статті про терор проти цивільних та виснаження ресурсів РФ, Україна змушена вживати системних заходів для мобілізації всіх наявних сил, щоб протистояти ворогу, який не гребує жодними методами. Питання призову за кордоном є складним політичним та правовим викликом, який потребує координації з європейськими партнерами.
Німецький уряд, зокрема канцлер Фрідріх Мерц, вже висловив готовність співпрацювати з Києвом у цьому питанні. Президент Володимир Зеленський підтримав такий підхід, наголошуючи на важливості консолідації зусиль. На рівні Європейського Союзу також тривають дискусії щодо майбутнього статусу тимчасового захисту для українців призовного віку після березня 2027 року. Це свідчить про те, що питання не обмежується лише двосторонніми відносинами, а виходить на загальноєвропейський рівень.
Варто зауважити, що діалог з Німеччиною є частиною ширшої стратегії України з посилення обороноздатності. Попри складність процедур, головною метою залишається повернення громадян, які можуть зробити внесок у захист держави та її майбутню відбудову. Успіх цих заходів залежатиме від здатності української дипломатії знайти баланс між правовими нормами ЄС та потребами воєнного стану.