Ніч на 28 червня ознаменувалася новою серією успішних операцій українських сил оборони на території Росії. Як зазначив президент України Володимир Зеленський у своєму офіційному дописі у Facebook, українські далекобійні засоби ураження досягли двох ключових нафтопереробних підприємств РФ. Під прицілом опинився Слов’янський НПЗ у Краснодарському краї, розташований за 300 кілометрів від лінії фронту, а також об’єкт у Ярославській області, що знаходиться на відстані близько 700 кілометрів від українського кордону.
Ці удари є частиною стратегічного плану зі знищення економічного та військового потенціалу Кремля. За словами глави держави, кожна така операція — це пряме послаблення російської воєнної машини. Зменшення виробничих потужностей паливно-мастильних матеріалів ускладнює логістику окупаційних військ та обмежує можливості ворога продовжувати інтенсивні бойові дії. Постійний тиск на критичну інфраструктуру РФ, як було зафіксовано у випадку удару по «Слов’янськ-ЕКО», демонструє нездатність російської ППО захистити навіть стратегічно важливі об’єкти в глибокому тилу.
Наслідки атаки на Слов’янськ-ЕКО стали черговим підтвердженням влучності українських безпілотників. Попри заяви місцевих «оперативних штабів» про «падіння уламків», кадри пожеж, що ширилися соціальними мережами, свідчать про масштабні руйнування інфраструктури. Паралельно з цим з’явилися повідомлення про вибухи на ТЕЦ у Саках (тимчасово окупований Крим), що підтверджує системність зусиль України щодо демонтажу російських енергетичних потужностей.
Варто зазначити, що такі успіхи відбуваються на тлі загальної деградації російського ресурсу. Як ми повідомляли раніше у матеріалі про рекордні втрати особового складу РФ, російська економіка все більше стає заручником військових потреб, де кредитна прірва та дефіцит бюджету через санкції стають невідворотною реальністю. Кожна знищена нафтабаза або НПЗ — це не лише мінус до прибутків російських олігархів, а й реальне скорочення можливостей для заправки танків, літаків та кораблів, які щоденно здійснюють терористичні атаки по цивільній інфраструктурі України. Українське командування продовжує дотримуватися стратегії асиметричних відповідей, змушуючи Росію витрачати мільярди на відновлення того, що неможливо швидко замінити в умовах західних санкцій.