Безпрецедентне зростання дефіциту державного бюджету, викликане колосальними витратами на ведення загарбницької війни та дією міжнародних санкцій, змушує Російську Федерацію відмовлятися від підтримки ключових галузей економіки. Зокрема, уряд РФ починає масштабне згортання державних програм допомоги агропромисловому комплексу (АПК) — сектору, який пропаганда роками називала одним із головних стратегічних пріоритетів держави. Про цю тенденцію у суботу, 11 квітня, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За даними розвідки, російське міністерство сільського господарства вже підготувало новий проєкт урядової постанови. Цей документ повністю переписує логіку субсидування вітчизняної галузі, переводячи її в режим жорсткої економії та виживання. Згідно з планом, передбачається суттєве скорочення, а в деяких випадках і повне скасування фінансової підтримки на проведення базових агротехнологічних робіт. Також під ніж потрапило фінансування критично важливих заходів з охорони ґрунтів, забезпечення екологічної безпеки виробництва та державна підтримка інноваційних проєктів глибокої переробки зернових культур і молока.
Окремим ударом для фермерів стала нова вимога щодо отримання субсидій у сферах тваринництва, садівництва та молочного виробництва. Відтепер обов’язковою умовою стає наявність агрострахування. Де-факто цей бюрократичний бар’єр автоматично відсіює левову частку дрібних і середніх виробників, які в умовах кризи просто нездатні нести додаткові фінансові витрати на страхові поліси.
Аналітики звертають увагу на показові цифри: фінансування ключової програми «розвиток галузей та технічна модернізація АПК» до 2027 року буде урізано на 28% — з 438 до 316 мільйонів доларів США. Близько 25 мільйонів доларів із вивільнених коштів чиновники планують перенаправити на розвиток селекції та насінництва. Російські галузеві асоціації подають це як спробу врятуватися від критичної залежності від іноземного насіння цукрового буряку, соняшнику та кукурудзи, яка наразі сягає катастрофічних 70-90%.
Проте експерти наголошують, що навіть ця мізерна компенсація має чітко виражений корупційний та перерозподільчий характер. Головними вигодонабувачами цих коштів стануть виключно великі науково-дослідні центри та наближені до влади агрохолдинги. Для малого бізнесу це означає остаточну втрату доступу до державних грошей. І це відбувається на тлі того, як агресор кидає всі ресурси на фронт та зазнає шалених втрат на сході, залишаючи цивільну економіку напризволяще.
У ширшому макроекономічному контексті скорочення витрат на сільське господарство є яскравим індикатором системної фіскальної кризи в Росії. Обмежений доступ до зовнішніх ринків капіталу та роздутий до історичних максимумів військовий бюджет не залишають жодного простору для розвитку громадянського суспільства. В той час як Україна, попри війну, зміцнює співпрацю зі США та ЄС задля економічної стабільності, російська промисловість продовжує стрімке падіння. Навіть кремлівський диктатор Володимир Путін нещодавно був змушений публічно визнати спад економіки, підтвердивши зниження валового внутрішнього продукту на 2,1% на початку поточного року. Наслідки таких кроків для РФ очевидні: подальша деградація агросектору, падіння врожайності та зростання цін на продовольство.