Перший тиждень квітня приніс позитивні сигнали для українського валютного ринку. Національний банк України дещо зменшив темпи валютних інтервенцій, і вперше за останній місяць обсяг продажу американської валюти впав нижче психологічної позначки в один мільярд доларів. Це свідчить про певне зниження ажіотажного попиту та стабілізацію ситуації після напруженого березня.
Згідно з офіційними даними, які оприлюднено на сайті фінансового регулятора, у період з 30 березня по 3 квітня НБУ реалізував на міжбанківському валютному ринку 888,45 мільйона доларів. Цей показник виглядає досить оптимістично на тлі попереднього тижня, коли Нацбанку довелося «спалити» значно більше резервів — 1,27 мільярда доларів, щоб задовольнити попит імпортерів та населення, а також втримати курс гривні від стрімкого падіння.
Загальна статистика з початку поточного року залишається досить масштабною. За перші місяці НБУ вже продав 11 мільярдів 838 мільйонів доларів. Цікавим є той факт, що протягом січня-березня регулятор працював виключно в один бік — на продаж, взагалі не викуповуючи валюту в резерви. Особливо важким виявився березень, коли обсяг валютних інтервенцій досяг рекордних значень з кінця минулого року, перевищивши 4,7 мільярда доларів. Три тижні поспіль регулятор був змушений продавати понад мільярд доларів щотижня.
Що ж спричинило такий тиск на національну валюту? У Національному банку України пояснюють це комплексом причин, серед яких вагому роль відіграють зовнішні чинники. Зокрема, загострення військових конфліктів на Близькому Сході традиційно провокує відтік капіталу в усьому світі у безпечні активи, насамперед у долар США. Глобальна нестабільність, підігріта геополітичними кризами (наприклад, коли Тегеран обіцяє Вашингтону «пекло» та різко відповідає на ультиматуми), безпосередньо б’є по валютах країн, що розвиваються, і Україна не стала винятком. Попри ці виклики, керівництво НБУ продовжує наголошувати, що ситуація на міжбанку залишається повністю контрольованою, а міжнародних резервів достатньо для згладжування будь-яких курсових коливань.
Тим часом в українському інформаційному та фінансовому просторі активно обговорюються чутки щодо можливого тиску з боку Міжнародного валютного фонду. У ЗМІ з’являлася інформація про те, що МВФ нібито наполягає на поступовій девальвації гривні. Логіка такого кроку полягає в тому, що слабша національна валюта дозволила б уряду отримати більше гривневої маси від конвертації західної фінансової допомоги. Це, своєю чергою, збільшило б номінальні доходи державного бюджету і допомогло б покрити величезні внутрішні видатки, насамперед на оборону.
Однак, як зазначають фінансові аналітики, вигоди від штучної девальвації можуть бути дуже обмеженими та короткостроковими. Знецінення гривні автоматично призведе до подорожчання імпорту, включно з паливом та критичними товарами, що розкрутить маховик інфляції та вдарить по гаманцях пересічних українців. Економічна стійкість держави сьогодні залежить не лише від курсу, а й від здатності бізнесу працювати в умовах війни, що вимагає безперебійної роботи інфраструктури (до речі, нещодавно в «Укренерго» розкрили вартість відбудови системи та дали прогноз щодо енергетичної стабільності). Тому Нацбанк продовжує дотримуватися стратегії керованої гнучкості курсу, не допускаючи різких обвалів і зберігаючи довіру до національних грошей.