Президент Володимир Зеленський підписав укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо розширення санкцій проти фізичних та юридичних осіб, тісно пов’язаних із російським оборонно-промисловим комплексом. Це стратегічний крок, спрямований на максимальну ізоляцію російської військової машини від критично важливих технологій та компонентів.
Нові санкційні списки охоплюють 34 російських громадянини та 32 підприємства. Особливу увагу приділено компаніям, що забезпечують постачання комплектуючих для систем ППО С-300 та С-400, а також балістичних ракет «Тополь», «Ярс» та «Іскандер». Окрім виробників ракетної техніки, під обмеження потрапили фірми, що випускають засоби радіотехнічної розвідки та аеростатні носії спеціальної техніки. Раніше ми детально аналізували, як працюють схеми обходу обмежень у статті про те, чому західні санкції досі діряві.
Окремий блок санкцій стосується фінансово-промислової групи, пов’язаної з так званим «лужниківським» угрупованням — Олександром Бабаковим, Михайлом Воєводіним та Євгеном Гінером. Їхні активи в Україні та пов’язані з ними особи, такі як Ірина Бабакова та Наталія Селіванова, залишаються під пильним наглядом держави. Уряд наголошує, що Україна оперативно передає всю інформацію про виявлені ланцюжки поставок західним партнерам, щоб синхронізувати санкційні режими в усіх міжнародних юрисдикціях.
Водночас Київ активно працює над «антибалістичним» напрямком, намагаючись не лише обмежити виробництво зброї в РФ, але й посилити власний захист від російських ракет. У контексті поточних викликів важливо розуміти, як саме виглядає антибалістична коаліція та чи зможе Європа захистити небо над Україною. Систематичний тиск на російську економіку та логістику є невід’ємною частиною стратегії перемоги, адже кожен перекритий канал поставок компонентів для «Іскандерів» — це потенційно врятовані життя українців та менша кількість руйнувань цивільної інфраструктури.