Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер знову опинився в центрі гучного міжнародного скандалу, прибувши з черговим візитом до столиці країни-агресора. Як повідомляють німецькі та європейські медіа, зокрема авторитетне видання Der Spiegel, давнього соратника російського диктатора Володимира Путіна помітили в одному з елітних готелів Москви напередодні старту Петербурзького міжнародного економічного форуму. Цей візит став черговою демонстрацією глибокої інтеграції колишнього лідера німецьких соціал-демократів у структуру російського лобізму, що продовжує викликати обурення як у самому Берліні, так і по всьому Європейському Союзу.
Офіційною метою візиту є участь у вищезгаданому економічному форумі, який Кремль намагається використати для демонстрації своєї нібито фінансової стабільності та міжнародної підтримки. Проте за лаштунками цих заходів ховається серйозна криза. Поки Москва імітує процвітання за участю своїх західних маргіналізованих друзів, реальність демонструє зовсім інше: економічна ілюзія Кремля тріщить по швах, адже Путін продовжує спалювати фінансові ресурси країни заради продовження війни, ігноруючи загрозу масштабної бюджетної катастрофи. Участь Шредера у цьому дійстві має на меті створити видимість легітимності для російського бізнесу перед нечисленними іноземними гостями.
Варто зазначити, що це далеко не перший візит Шредера до Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну. У 2022 році він уже відвідував Москву, нахабно стверджуючи в коментарях пресі, що приїхав «на кілька днів у відпустку», паралельно проводячи зустрічі безпосередньо з господарем Кремля. Нинішній візит є логічним продовженням його багаторічної діяльності як голови комітету акціонерів Nord Stream AG та відвертого лобіста інтересів «Газпрому». Шредер протягом десятиліть уособлював політику так званої «шредерізації» європейських еліт — процесу корумпування європейських політиків для просування інтересів РФ.
Раніше Кремль намагався запропонувати Шредера як «незалежного посередника» від ЄС для переговорів про припинення війни. Ця ініціатива була миттєво відкинута як Києвом, так і офіційним Берліном, де подібні пропозиції розцінили як спробу розколоти позицію Європи. У контексті цих європейських дискусій виникають й інші політичні виклики. Наприклад, триває серйозний дипломатичний іспит для Будапешта, де німецькі консерватори змушені тиснути на угорських лідерів, аби ті припинили блокувати євроінтеграцію України. Це свідчить про те, що боротьба за єдність ЄС триває на багатьох фронтах.
Поведінка Шредера остаточно перетворила його на політичного вигнанця всередині власної країни. Його соціал-демократична партія неодноразово намагалася дистанціюватися від колишнього лідера, а Бундестаг позбавив його частини фінансованих платниками податків привілеїв. Проте його нинішнє перебування в Москві показує, що Росія продовжує використовувати старі зв’язки для підриву західної солідарності, що вимагає від демократичного світу максимальної пильності.