У п’ятницю, 17 квітня 2026 року, український інформаційний простір сколихнула новина про масштабну ліквідацію злочинного синдикату, який спеціалізувався на кібершантажі та вимаганні неіснуючих боргів. За офіційними даними, які оприлюднила Національна поліція України, столичні кіберполіцейські спільно зі слідчими затримали сімох учасників організованого угруповання. Зловмисники облаштували у Дніпрі потужний кол-центр та ботоферму, через які тероризували понад півтори тисячі українців, вимагаючи так звані «криптоборги».
Анатомія криптовалютного шантажу
Злочинна схема працювала під прикриттям фіктивних фінансових компаній, нібито зареєстрованих у Великій Британії та на Кіпрі. Для залучення клієнтів шахраї використовували нелегальні вебплатформи Bitcapital та Crypsee. Через ці сервіси українцям, які опинилися у скрутному фінансовому становищі, пропонували швидкі онлайн-позики у криптовалюті Tether (USDT). Проте умови кредитування були абсолютно непрозорими, а Національний банк України раніше офіційно визнав діяльність цих сервісів протиправною.
Головна пастка полягала в тому, що навіть якщо клієнт сумлінно та вчасно повертав криптовалютну позику, відсотки продовжували зростати. Фігуранти штучно генерували неіснуючі борги, після чого в хід ішли агресивний шантаж і погрози. Доки правоохоронці розслідують масштабну корупцію під час державних закупівель для ЗСУ, такі кримінальні угруповання в тилу цинічно наживалися безпосередньо на військовослужбовцях та їхніх родинах.
Індустрія кібербулінгу: як працювала ботоферма
Угруповання вивело психологічний тиск на новий рівень. Для «вибивання» грошей шахраї створили власну «службу безпеки» та розгорнули автономну ботоферму, що налічувала майже 6000 сім-карток українських мобільних операторів. Щоб уникнути перебоїв зі зв’язком під час відключень електроенергії, обладнання було оснащене потужними джерелами безперебійного живлення.
Оператори кол-центру телефонували жертвам, використовуючи програми для зміни голосу. Над одним боржником одночасно працювала група з 2-6 осіб, які застосовували різні психологічні маніпуляції, адаптуючись під особисті вразливості жертви. Якщо психологічний тиск не діяв, зловмисники застосовували смс-бомбери — спеціальне програмне забезпечення для масової автоматичної розсилки повідомлень.
Більше того, боти генерували принизливий контент, використовуючи особисті дані та фотографії не лише потерпілих, а й їхніх родичів чи колег. Ці матеріали масово поширювалися в мережі, перетворюючи життя людей на суцільний жах. Подібний цілеспрямований терор стає сумною тенденцією воєнного часу. Ворог намагається дестабілізувати суспільство ззовні, а внутрішні злочинці шукають найвразливіших: від вербування громадян для коригування ударів по ППО до масштабних фінансових афер.
Масштаби збитків та незворотність покарання
Оперативники Департаменту кіберполіції провели колосальну аналітичну роботу: відстежили транзакції на криптовалютних гаманцях та вирахували IP-адреси, з яких здійснювалися дзвінки. Під час масштабної операції було проведено 44 санкціоновані обшуки на території Києва та Дніпропетровської області. У зловмисників вилучили 13 сім-банків, понад 5000 сім-карток, 80 мобільних телефонів, комп’ютерну техніку, печатки та чорнові записи.
Попередньо слідство встановило, що дії угруповання завдали збитків щонайменше на 5 мільйонів гривень, а кількість потенційних жертв перевищує 1500 осіб. Серед тих, хто постраждав від кібертерору, є чимало військовослужбовців ЗСУ.
Наразі сімом учасникам схеми повідомлено про підозру. Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Відповідно до кримінального кодексу, за вимагання, шахрайство та втручання в роботу електронно-обчислювальних систем їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Цей прецедент вкотре доводить: фінансова грамотність та обережність у мережі є критично важливими, адже нелегальні онлайн-сервіси можуть обернутися не лише втратою грошей, а й серйозним психологічним терором.