Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт отримав через Брюссель офіційний сигнал від України щодо готовності відновити транзит російської нафти нафтопроводом «Дружба» вже найближчого понеділка. Головною умовою такого кроку з боку Києва є негайне зняття Угорщиною вето на надання Україні макрофінансового кредиту від Європейського Союзу обсягом 90 мільярдів євро. Про це угорський політик повідомив на своїй сторінці у соцмережі X.
За словами Орбана, позиція його уряду залишається категоричною та незмінною. Очільник угорського уряду підкреслив, що фінансове рішення Брюсселя безпосередньо пов’язане з відновленням безперебійного транзиту нафти, який є критично важливим для енергетичної безпеки Угорщини. «Немає нафти — немає грошей. Як тільки постачання буде відновлено, ми більше не стоятимемо на шляху схвалення кредиту», — наголосив Орбан, фактично підтвердивши використання європейської фінансової допомоги як інструменту тиску на Київ.
Орбан також додав, що саме виділення цієї безпрецедентної позики не створює для Угорщини жодного додаткового фінансового навантаження чи зобов’язань, оскільки Будапешт заздалегідь домовився про неучасть у фінансових гарантіях пакета.
Передісторія конфлікту навколо нафтопроводу «Дружба»
Криза навколо транзиту спалахнула наприкінці січня 2026 року, коли постачання російської сирої нафти через територію України трубопроводом «Дружба» було зупинено. За інформацією української сторони, інфраструктура зазнала пошкоджень внаслідок масштабних російських атак. Однак Угорщина та Словаччина, економіки яких значною мірою залежать від цих енергоносіїв, висловили сумніви щодо реальних масштабів пошкоджень, звинувативши Київ у політичному рішенні перекрити вентиль.
У відповідь на зупинку транзиту Віктор Орбан наклав вето на життєво важливий для України кредит у розмірі 90 мільярдів євро. Цей крок викликав різку критику з боку інших європейських лідерів. Зокрема, урядовці Фінляндії, Швеції та Бельгії звинувачували Будапешт у використанні українського питання у своїх внутрішньополітичних іграх, особливо напередодні квітневих парламентських виборів в Угорщині.
Економічні наслідки та геополітичний контекст
Європейська комісія розраховує надати Україні перший транш із погоджених 90 мільярдів євро вже у другому кварталі поточного року. Ці кошти є критично необхідними для підтримання макрофінансової стабільності держави в умовах затяжної війни та постійних обстрілів інфраструктури.
Ситуація з нафтопроводом «Дружба» вкотре підкреслює складність відмови окремих європейських країн від російських енергоносіїв, що продовжує живити військову машину Кремля. Нафта залишається одним із ключових джерел доходів російського бюджету. Ця проблема набуває ще більшої гостроти на тлі глобальних економічних рішень. Як підкреслюється в аналітичному матеріалі Зеленський: Скасування нафтових санкцій США дасть Росії $10 млрд на війну, будь-які поступки агресору в енергетичній сфері безпосередньо конвертуються у нові ракети, що летять на українські міста. У цьому ж контексті Україна закликає США негайно поновити нафтові санкції проти РФ: аналіз наслідків поступок Вашингтона, адже кожен долар має значення для виживання нації.
Зміни на політичній арені Угорщини
Варто зазначити, що нещодавні парламентські вибори в Угорщині у квітні 2026 року суттєво змінили політичний ландшафт країни. Лідер опозиційної партії Петер Мадяр раніше заявляв, що не перешкоджатиме Києву в отриманні макрофінансової допомоги. Мадяр висловив сподівання, що чинний прем’єр-міністр Віктор Орбан остаточно зніме своє вето на європейський кредит одразу після того, як чорне золото знову потече трубами «Дружби».
Таким чином, наступний тиждень може стати вирішальним для розблокування європейських мільярдів. Якщо компроміс дійсно досягнуто, Київ отримає необхідні фінансові вливання, а Брюссель зможе уникнути чергової політичної кризи, спровокованої позицією Будапешта. Проте цей інцидент залишить відкритим питання щодо енергетичної вразливості Європи та здатності окремих країн використовувати право вето як інструмент відвертого політичного шантажу.