Нова ера дипломатії: від Анкари до Дамаска
Масштабне дипломатичне турне Президента України Володимира Зеленського країнами Близького Сходу завершилося стратегічними візитами до Туреччини та, доволі несподівано для багатьох, до Сирії. Як зазначають оглядачі, цей вояж став не просто протокольним заходом, а заклав міцний фундамент для глобальних змін у сфері енергетики, безпеки та геополітики.
У фокусі перемовин із президентом Реджепом Таїпом Ердоганом у Туреччині опинилося поглиблення оборонного співробітництва та реалізація спільних інфраструктурних проєктів. Анкара поступово закріплює за собою статус ключового регіонального хабу, через який Київ зможе втілювати амбітні енергетичні ініціативи, зокрема транзит блакитного палива до Європи. Залучення такого партнера відкриває шлях до глобальних змін на ринку, подібно до того, як раніше Україна запропонувала Росії «енергетичне перемир’я», змінюючи правила гри.
Сирійський розворот та безпековий досвід
Наступний крок став справжньою дипломатичною сенсацією — неанонсований візит до Дамаска та зустріч із виконувачем обов’язків президента Сирії Ахмедом аш-Шараа. Перемовини пройшли у тристоронньому форматі за активної участі голови МЗС Туреччини Хакана Фідана, який чудово знається на специфіці регіону.
Прибувши до Сирії на турецькому військовому літаку, де делегацію зустрічали з військовим оркестром, український президент продемонстрував серйозність намірів. Як пояснюють українські дипломати, після витіснення російських військових з регіону Сирія гостро потребує сучасного досвіду протидії загрозам з повітря. Українські технології, які щодня демонструють безпрецедентну ефективність (яскравий приклад — як наші дрони завдали нищівного удару по хімічному заводу у Воронезькій області), стануть у пригоді для формування боєздатної сирійської армії. Варто згадати, що саме на сирійській землі російська армія роками випробовувала зброю, перш ніж застосувати її проти України. Тому цей обмін досвідом має глибокий символічний та практичний сенс.
Економічне відродження та катарський газопровід
Окрім мілітарного аспекту, потужний акцент було зроблено на економіці. Близький Схід розраховує на стабільне постачання українського зерна та металопродукції, експорт яких традиційно йшов через сирійські та турецькі порти. Ще один вектор — відбудова критичної інфраструктури. Історично саме українські фахівці займалися геологорозвідкою та розбудовою нафтогазової промисловості в Сирії.
Дипломатичний прорив має чітку мету: Україна системно вибиває Російську Федерацію з Близького Сходу та Північної Африки. Відновлення роботи нашого посольства у Дамаску свідчить про готовність Києва перехопити ініціативу. На тлі цього реанімується грандіозний мегапроєкт: будівництво газопроводу від Катару через Саудівську Аравію, Йорданію, Сирію та Туреччину до Європи. Раніше його блокували через нестабільність регіону, але зараз, із залученням нових партнерів, цей план може остаточно позбавити РФ важелів енергетичного шантажу.
Підсумки турне Зеленського доводять: Україна виходить за рамки локального гравця, пропонуючи країнам Близького Сходу комплексні рішення — від продовольчої безпеки до захисту неба і нових газових коридорів. Реалізація цих планів вимагатиме кропіткої праці, проте геополітичний розворот уже відбувся.