Москва планує ініціювати чергове «тимчасове припинення вогню» в районі окупованої Запорізької АЕС наприкінці травня. Як повідомляє The Moscow Times, очільник «Росатому» Олексій Ліхачов заявив про необхідність технічної паузи для ремонту лінії «Дніпровська». Кремлівські посадовці апелюють до безпекових ризиків, однак експерти вбачають у цих діях чергову спробу дипломатичного маніпулювання на тлі окупації стратегічного об’єкта. Подібні запити часто стають лише елементом гри на виснаження, про що ми вже писали у матеріалі про дипломатичні маневри Кремля та перемир’я з США.
За словами Ліхачова, «режим тиші» нібито потрібен через паводки на Дніпрі. Проте, зважаючи на досвід минулих років, будь-яка пауза в бойових діях, яку ініціює РФ, використовується ворогом для перегрупування сил або мінімізації наслідків міжнародного тиску. Світ пам’ятає, як ворог неодноразово використовував ілюзію миру для продовження агресії, і ми детально розбирали, як саме ворог порушує «перемир’я» на передовій.
Наразі ситуація на Запорізькій АЕС залишається критичною. Хоча на момент написання статті повідомлялося про триденне перемир’я (з 9 по 11 травня), покладати надії на «добру волю» окупантів — небезпечна ілюзія. ЗАЕС — це найбільша атомна станція в Європі, яку росіяни перетворили на інструмент ядерного шантажу. З березня 2022 року об’єкт перебуває під контролем ворожих сил, а всі шість енергоблоків переведені в режим холодної зупинки. Це не лише енергетична проблема для України, яка втратила близько 20% своєї генерації, але й глобальна екологічна загроза.
Історія з «ремонтами» та «перемир’ями» є циклічною. Подібні локальні домовленості, як це було у лютому, вже дозволяли проводити певні технічні роботи на лініях електропередач. Однак кожен такий епізод супроводжується ризиками провокацій. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово фіксувало небезпечні інциденти, що виникали внаслідок атак дронів або обстрілів, за які відповідальність лежить безпосередньо на окупаційній адміністрації. Загалом від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано понад 120 подій, що ставили під загрозу ядерну безпеку континенту. Виникає логічне питання: чи не є майбутня «пауза» лише спробою Москви відтягнути неминуче звільнення станції або приховати сліди незаконної експлуатації атомних потужностей? Реальність свідчить, що будь-який діалог з агресором має бути максимально прозорим і відбуватися під наглядом міжнародних інституцій, а не на умовах, продиктованих терористичним режимом.