Через загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході та пряме військове протистояння між США, Ізраїлем та Іраном, глобальний енергетичний ринок опинився у стані глибокої кризи. Як наслідок, Російська Федерація у квітні очікує отримати близько 9 мільярдів доларів від основного податку на нафту, що фактично означає подвоєння її звичних енергетичних доходів у цій сфері. Про це йдеться в аналітичному матеріалі міжнародного агентства Reuters.
Каталізатором цього процесу стали події кінця лютого, коли Сполучені Штати Америки та Ізраїль завдали серії масованих ударів по території Ірану. У відповідь офіційний Тегеран пішов на радикальний крок — фактично заблокував Ормузьку протоку. Ця стратегічна водна артерія є критично важливою для світової економіки, адже через неї транспортується близько 20% усієї нафти та скрапленого природного газу (СПГ) у світі. Блокування маршруту спровокувало миттєву паніку на біржах: вартість ф’ючерсів на еталонну марку нафти Brent стрімко злетіла, перетнувши психологічну позначку у 100 доларів за барель.
За підрахунками експертів, податок на видобуток корисних копалин (ПВКК), який є ключовим індикатором для російської нафтової галузі, у квітні сягне астрономічної суми — близько 700 мільярдів рублів (еквівалент 9 мільярдів доларів). Для порівняння, у березні цей показник становив лише 327 мільярдів рублів. Окрім того, очікувані квітневі надходження на 10% перевищують показники аналогічного періоду минулого року.
Цінова динаміка російської нафти також демонструє аномальний ріст. Середня ціна нафти марки Urals, яка використовується урядом РФ для розрахунку податкової бази, у березні підскочила до 77 доларів за барель. Це найвищий показник, зафіксований з жовтня 2023 року, що на 73% перевищує лютневі дані (44,59 долара). Важливо зазначити, що такі цифри значно перевищують макроекономічні прогнози РФ — у бюджеті на 2026 рік була закладена ціна на рівні лише 59 доларів за барель. За останні чотири тижні середній валовий дохід Москви від нафтового експорту зріс до 2,02 мільярда доларів на тиждень, що є абсолютним максимумом із середини 2022 року.
Водночас, в умовах глобальної турбулентності економіка України також стикається з серйозними викликами, змушуючи державу адаптуватися. Нещодавно Національний банк України послабив курс гривні, що відображає складну ситуацію на валютному ринку країни, яка продовжує захищатися від агресії. Проте Україна має надійну підтримку міжнародних партнерів: нещодавно був відкритий шлях до мільярдів ЄС завдяки розблокуванню макрофінансової допомоги за програмою Ukraine Facility.
Попри рекордні нафтові надходження, економіка країни-агресора залишається вкрай вразливою. У першому кварталі 2026 року державний бюджет РФ було зведено з гігантським дефіцитом у розмірі 4,58 трильйона рублів, що становить 1,9% валового внутрішнього продукту країни. Ситуацію для Москви суттєво ускладнюють систематичні та успішні атаки українських безпілотників на ключові об’єкти російської нафтопереробної інфраструктури. Ці далекобійні удари не лише завдають прямих збитків, а й системно зменшують експортні можливості Росії, ставлячи під загрозу подальше виконання планів із видобутку, що у довгостроковій перспективі може нівелювати фінансовий успіх від високих світових цін.