На тлі безпрецедентного загострення ситуації на Близькому Сході, Іран заявляє про готовність повернутися за стіл переговорів зі Сполученими Штатами Америки. Проте цього разу офіційний Тегеран діятиме з максимальною обережністю, спираючись на глибоку недовіру до Вашингтона та його союзників. Дипломатичні маневри розгортаються на тлі крихких домовленостей про тимчасове припинення вогню, які щомиті ризикують бути зірваними через нові спалахи насильства в складному регіоні.
Як повідомляє міжнародне агентство Reuters, посол Ірану при Організації Об’єднаних Націй Алі Бахрейні чітко окреслив непоступливу позицію своєї держави. За його словами, іранська сторона не має жодних ілюзій щодо справжніх намірів опонентів. «Ми категорично не довіряємо протилежній стороні. Наші збройні сили зберігають найвищий рівень бойової готовності і постійно готові до будь-якого розвитку подій. Але водночас ми підемо на цей діалог виключно для того, щоб перевірити, наскільки серйозними є наміри наших опонентів щодо досягнення миру», — наголосив високопосадовець.
Одним із ключових каменів спотикання залишається Ормузька протока — стратегічно важлива транспортна артерія для світового експорту енергоносіїв. Алі Бахрейні підкреслив, що поточний збройний конфлікт неминуче вплине на майбутній міжнародно-правовий статус та режим використання цієї акваторії. Раніше президент США Дональд Трамп погодився на двотижневе призупинення військових ударів по іранській території. Головною умовою цієї угоди було повне розблокування Тегераном Ормузької протоки та відновлення повноцінного переговорного процесу. Іранське керівництво спочатку погодилося на ці умови в обмін на припинення руйнівних бомбардувань. До слова, такі різкі геополітичні коливання мають прямий вплив на глобальну макроекономіку. Детальніше про те, як перемир’я на Близькому Сході вплине на світові ціни на газ та співпрацю з Україною, ми вже розповідали у нашому аналітичному матеріалі.
Однак це крихке перемир’я швидко опинилося під загрозою зриву. Згодом офіційний Тегеран виступив із гучною заявою: Ізраїль своїми інтенсивними військовими атаками по території Лівану грубо порушив умови попередніх домовленостей. Жорстка реакція не забарилася — за даними іранського інформаційного агентства Fars, безпечний прохід комерційних суден через Ормузьку протоку знову був призупинений. Цей крок став черговим витком ескалації, що змушує світ з тривогою спостерігати за регіоном, де навіть інші країни стрімко змінюють свої дипломатичні вектори (наприклад, нещодавно Україна офіційно розпочала підготовку до відкриття посольства в Сирії, що додатково свідчить про масштабне переформатування сил на Близькому Сході).
Тим часом міжнародні дипломатичні зусилля намагається активізувати Пакистан. Прем’єр-міністр країни Шехбаз Шариф виступив у ролі амбітного посередника, запросивши делегації Ірану та Сполучених Штатів на екстрену зустріч до Ісламабада, яка запланована на п’ятницю, 10 квітня. Президент Ірану вже офіційно підтвердив участь своєї делегації, тоді як Білий дім поки що утримується від остаточної публічної відповіді. Сполучені Штати зі свого боку формують нову архітектуру переговорів: Дональд Трамп заявив, що ключову роль у досягненні домовленостей з Іраном відіграватимуть його довірені особи — Стівен Віткофф та Джаред Кушнер.
Історія попередніх дипломатичних спроб не додає світовій спільноті оптимізму. Переговори, що відбулися в Женеві наприкінці лютого, хоч і продемонстрували певний позитивний рух, не принесли бажаного прориву. Планувалося, що інтенсивний діалог продовжиться у Відні, проте ці плани були остаточно перекреслені, коли за два дні до запланованої зустрічі США та Ізраїль розпочали масштабну військову операцію проти Ірану. Тепер увесь світ завмер в очікуванні, чи зможуть сторони подолати глибоку прірву взаємної недовіри та уникнути катастрофічної повномасштабної війни, яка змінить карту Близького Сходу.