Політичне та військове керівництво Російської Федерації свідомо уникає публічних згадок про регулярні успішні удари українських сил по об’єктах у глибокому російському тилу. Окрім того, Москва утримується від відкритої критики чи офіційних скарг на міжнародному рівні щодо цих атак, адже такі заяви автоматично продемонстрували б критичну вразливість кремлівського режиму та його нездатність захистити власну територію. Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов у розлогому інтерв’ю виданню «Укрінформ».
За словами очільника української розвідки, операції із застосуванням далекобійного озброєння та безпілотних систем по військових і промислових об’єктах на території країни-агресора відбуваються практично щодня. Вони завдають відчутної, а подекуди й катастрофічної шкоди російській економіці та військовій логістиці. Попри це, російські топпосадовці та пропагандисти намагаються максимально замовчувати ці інциденти, зводячи їх до «падіння уламків» або «займання трави».
Головна причина такої інформаційної політики полягає в тому, що Кремль панічно боїться продемонструвати власному населенню та світовій спільноті свою слабкість. Визнання того факту, що українські дрони здатні безперешкодно долати сотні кілометрів і знищувати стратегічні підприємства, зруйнувало б ретельно вибудуваний міф про «непробивну російську ППО». Крім того, як зазначає Буданов, демонстрація вразливості має прямий вплив на будь-які гіпотетичні переговорні процеси — слабкого супротивника ніхто не сприйматиме всерйоз.
Систематичні удари Сил оборони України створюють надзвичайно серйозні труднощі для російської військової машини. Відкрите визнання цих проблем повністю підірвало б риторику Кремля про те, що так звана «спецоперація» йде за планом. Українські атаки спрямовані на ключові вузли, і результати говорять самі за себе. Наприклад, як ми повідомляли раніше, нещодавно відбувся потужний удар по тилах РФ: ЗСУ знищили логістичні хаби, склади та установки нафтозаводу в Кстово. Це суттєво обмежує можливості ворога забезпечувати своє угруповання паливно-мастильними матеріалами.
«Вони так просто не зроблять публічних заяв — тому що це означає пряме визнання їхньої слабкості та безпорадності. Але ці удари мають величезний вплив — і у своїх закритих внутрішніх звітах вони постійно на це вказують. Це для них колосальна проблема», — наголосив Кирило Буданов.
Дійсно, незважаючи на публічне ігнорування проблеми та спроби приховати реальні масштаби руйнувань, у закритих каналах комунікації російського командування панує зовсім інша атмосфера. Внутрішні доповіді рясніють даними про знищену інфраструктуру та дефіцит ресурсів. Яскравим підтвердженням розширення географії та потужності українських атак є також успішний удар по логістиці ворога: Сили оборони України вразили дві російські бурові платформи у Каспійському морі, що змусило окупантів переглядати систему захисту навіть у тих регіонах, які раніше вважалися абсолютно безпечними.
Наостанок варто згадати й міжнародний аспект цієї кампанії. Раніше очільник ГУР підтверджував інформацію про те, що деякі західні партнери зверталися до офіційного Києва з проханнями призупинити або обмежити удари по російських нафтопереробних заводах та терміналах через побоювання стрибків цін на світовому ринку енергоносіїв. Проте позиція України залишається абсолютно твердою: держава веде екзистенційну війну за власне виживання, і ліквідація військово-економічного потенціалу агресора є повністю законною метою. Київ продовжуватиме діяти виключно у власних національних інтересах, застосовуючи всі доступні засоби для методичного знищення ресурсів, які щодня живлять російську окупаційну армію.