Дискусії навколо правового статусу українських біженців у Європейському Союзі набувають нових обертів на тлі тривалої війни та потреби у поповненні лав Збройних Сил України. Варшава активно підтримує ідею виключення українських чоловіків призовного віку з розширеної схеми тимчасового захисту ЄС, яку європейські міністри планують детально обговорити під час наступного засідання. Як повідомляє польське авторитетне видання RMF24 із посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі, цей крок покликаний гармонізувати європейську міграційну політику з реальними оборонними потребами України.
За словами польського дипломата, таке обмеження є цілком логічним і не повинно викликати значних суперечок серед країн-членів блоку. Особи, які згідно з українським законодавством не мають законного права на виїзд з країни в період воєнного стану, не мають автоматично отримувати привілеї тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Варшава розглядає це рішення як вияв солідарності з офіційним Києвом, який наразі стикається із серйозним дефіцитом людського ресурсу на фронті. У ситуації, коли на передовій щодня точаться жорстокі бої — зокрема нещодавно було зафіксовано понад 276 зіткнень за добу на тлі масштабного наступу РФ — питання мобілізаційного резерву та повернення військовозобов’язаних чоловіків є критично важливим для збереження української державності.
Польська сторона наголошує, що позбавлення військовозобов’язаних доступу до статусу тимчасового захисту не порушує базових гуманітарних чи етичних стандартів. Це рішення лише переводить їх у загальне правове поле, прирівнюючи їхні права до прав інших іноземців, які перебувають на території ЄС за стандартними міграційними правилами. Крім того, Варшава послідовно виступає за поступове скасування спеціальних фінансових та соціальних пільг для всіх категорій українських біженців, пропонуючи натомість інтегрувати їх у загальноприйняті правила перебування іноземних громадян.
Водночас Польща категорично відкидає альтернативні пропозиції обмеження допомоги біженцям, які базуються на географічному чиннику. Йдеться про підхід, запроваджений, до прикладу, Норвегією, де скасували автоматичний захист для переселенців із так званих “відносно безпечних” західних регіонів України, зокрема Волинської, Львівської та Закарпатської областей. Варшава вважає такий поділ несправедливим і небезпечним, оскільки російські ракети та безпілотники регулярно атакують цілі по всій території України, не залишаючи безпечних зон.
Постійний повітряний терор та руйнування інфраструктури по всій території країни слугують серйозним сигналом тривоги для Європи, яка усвідомлює необхідність антибалістичного захисту та посилення спільної європейської безпеки. Саме тому польський уряд наполягає на комплексному рішенні щодо чоловіків призовного віку, замість штучного розділення українських регіонів на безпечні та небезпечні. Подальша доля цієї ініціативи залежатиме від консолідованої позиції всіх держав-членів Європейського Союзу.