Міністерство закордонних справ Російської Федерації вдалося до відкритих погроз на адресу країн Балтії. Офіційна Москва безпідставно звинувачує Естонію, Латвію та Литву в тому, що вони нібито свідомо надають свій повітряний простір для прольоту українських ударних безпілотників. Йдеться про регулярні та результативні атаки на російські стратегічні об’єкти та порти, розташовані на узбережжі Балтійського моря.
З відповідною агресивною заявою виступила офіційна речниця російського МЗС Марія Захарова. За її словами, Кремль нібито вже зробив жорсткі “попередження” балтійським державам. Російська чиновниця у звичній для неї ультимативній манері заявила, що якщо у країн Балтії “вистачить розуму”, вони мають прислухатися до цих вимог. В іншому випадку Захарова пригрозила їм симетричною “відповіддю” та серйозними наслідками. Варто зазначити, що подібна риторика не є новою: раніше з аналогічними бездоказовими звинуваченнями виступав і прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков.
Такі заяви є частиною масштабної інформаційно-психологічної операції Росії. Після того, як українські далекобійні дрони почали успішно долати сотні кілометрів, оминаючи хвалену російську систему ППО, і завдавати точних ударів по нафтопереробних заводах та морських терміналах, у російському інформаційному просторі почалася справжня паніка. Не маючи змоги визнати власну вразливість перед українським ВПК, кремлівські пропагандисти почали масово поширювати чутки про те, що дрони нібито запускаються з території НАТО. Насправді ж ці удари демонструють колосальний технологічний стрибок нашої держави. Саме завдяки цьому Україна вперше обійшла Росію за кількістю дронових атак та змінила хід повітряної війни, перенісши ініціативу глибоко в тил ворога.
Країни Балтії чудово усвідомлюють рівень реальної загрози, яка виходить від неадекватного східного сусіда. На тлі регулярних провокацій та мілітаристської риторики з боку РФ і Білорусі, Вільнюс, Рига та Таллінн форсують розбудову спільної “Балтійської лінії оборони”. Військові відомства цих країн розробляють чіткі плани протидії потенційному вторгненню. Зокрема, у разі прямого військового нападу, інженерні підрозділи країн Балтії готові до превентивного знищення критичної інфраструктури — масштабного підриву мостів, естакад і ключових транспортних розв’язок, щоб максимально ускладнити та уповільнити просування ворожої бронетехніки.
Поки російське керівництво марно намагається залякати Північноатлантичний альянс гіпотетичними наслідками, ситуація безпосередньо на фронті залишається для окупантів вкрай складною. Сили оборони продовжують активний спротив і досягають локальних успіхів. Як приклад, нещодавно ЗСУ відкинули ворога на Харківщині: Сили оборони відновили контроль над територіями поблизу Амбарного. Це ще раз доводить, що гучні заяви Москви на міжнародній арені часто є лише димовою завісою, спробою відвернути увагу власного населення від військових та тактичних поразок.