Країна-агресор Росія вкотре підтвердила свою політику репресій, оголосивши 13-кратного чемпіона світу з шахів та відомого опозиціонера Гаррі Каспарова у міжнародний розшук. Як повідомляє ТАСС, московський режим висунув проти колишнього спортсмена заочні звинувачення, інкримінуючи йому «виправдання тероризму в інтернеті» та «порушення діяльності іноземного агента». Російська репресивна машина, яка продовжує використовувати судову систему як інструмент тиску на незгодних, вже заочно арештувала Каспарова рішенням Замоскворецького суду ще наприкінці 2025 року.
Гаррі Каспаров, який завершив свою блискучу шахову кар’єру у 2005 році, вже давно став «кісткою в горлі» для кремлівської верхівки. Покинувши РФ у 2013 році через неможливість безпечного перебування, він перетворився на одного з найбільш послідовних та впливових критиків диктатури Путіна на міжнародній арені. Його активна позиція щодо підтримки України та викриття суті сучасного російського режиму викликає справжню істерію у Москві. Включення до «списку терористів» та міжнародний розшук є класичними методами тиску, якими Кремль намагається ізолювати голос правди від світової спільноти.
Ця ситуація демонструє, що Росія не лише веде жорстоку війну на полі бою, але й активно знищує внутрішній та зовнішній опозиційний рух. Поки Москва витрачає ресурси на полювання за інтелектуалами, Збройні Сили України продовжують демонструвати ефективність на фронті, зокрема виснажуючи ресурси ворога, про що свідчать масштабні втрати ворога у техніці та особовому складі. Тактика залякування опозиціонерів лише підкреслює слабкість внутрішньої легітимності Путіна, який боїться навіть слів, що лунають з-за кордону.
Аналітики зазначають, що кейс Каспарова — це спроба залякати всіх, хто продовжує виступати проти війни та диктатури. Проте світова підтримка української боротьби та голоси російських дисидентів, таких як Каспаров, лише посилюють міжнародну ізоляцію Москви. Поки агресор зайнятий «полюванням на відьом», Україна продовжує свій шлях до перемоги, зміцнюючи власну обороноздатність та єдність з демократичним світом. Минулий досвід показує, що подібні «розшуки» лише надають діяльності політичних фігур більшої ваги, адже правда не піддається кримінальному переслідуванню.