У столиці Туреччини, в одному з центральних районів Анкари — Пурсаклар, відбулася знакова подія для збереження культурної спадщини корінного народу Криму. Місцева влада офіційно відкрила вулицю, названу на честь Шефіки Гаспринської. Вона увійшла в історію як видатна кримськотатарська журналістка, невтомна політична активістка, борець за права жінок та донька великого просвітителя Ісмаїла Гаспринського. Про це повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр (КРЦ).
Шефіка Гаспринська стала справжнім феноменом свого часу. Ще з юних років вона активно занурилася у видавничу справу, допомагаючи батькові в редакції легендарної газети «Терджиман» («Перекладач»). Цей досвід став міцним фундаментом для її подальшої самостійної роботи. Вже у 1905 році вона здійснила справжній прорив — очолила та почала видавати перший у Криму мусульманський жіночий журнал «Алем-і нісван» («Жіночий світ»). Її гострі, аналітичні та просвітницькі публікації відіграли ключову роль у зародженні та потужному розвитку жіночого руху не лише серед кримських татар, а й загалом серед усіх тюркських народів. Завдяки її невтомній праці ідеї рівноправ’я почали широко сприйматися у суспільстві, що згодом призвело до історичного кроку — офіційного закріплення рівності статей у Конституції Кримської Народної Республіки 1917 року. На той час це був безпрецедентний випадок демократичного розвитку для усього світу.
Проте демократичним та державницьким прагненням кримськотатарського народу не судилося довго існувати у мирі. Збройна агресія та більшовицька окупація Кримського півострова у 1919 році змусили Шефіку Гаспринську разом із тисячами співвітчизників покинути рідну землю. Рятуючись від червоного терору, який нещадно нищив інтелігенцію та цвіт нації, вона була змушена емігрувати до Туреччини. Сьогодні, через понад століття, Росія продовжує ту саму криваву імперську політику знищення. Як і в часи більшовиків, сучасна РФ намагається стерти українську та кримськотатарську ідентичність, використовуючи найжорстокіші методи. Яскравим свідченням цього є регулярний масований ракетно-дроновий удар РФ по Україні, терор Харкова, руйнування на Київщині та цинічна брехня Москви, яка відчайдушно намагається приховати свої воєнні злочини від міжнародної спільноти.
Опинившись у Туреччині, Шефіка Гаспринська не полишила своєї просвітницької та правозахисної місії. У Стамбулі вона заснувала Союз кримськотатарських жінок, який став потужним осередком підтримки для біженців. Діячка регулярно організовувала благодійні заходи, допомагала емігрантам адаптуватися на новому місці та робила все можливе, щоб зберегти національну культуру свого народу в екзилі. Вона відійшла у вічність 31 серпня 1975 року у Стамбулі, залишивши по собі величезну духовну та політичну спадщину, яка надихає покоління.
Ініціатива увічнення пам’яті цієї видатної жінки в сучасній Туреччині належала місцевій Партії націоналістичного руху. Урочиста церемонія відкриття вулиці, що відбулася 27 березня, стала не лише символом глибокої поваги до історичної постаті, а й проявом беззаперечної солідарності з кримськотатарським народом, який сьогодні знову змушений боротися за своє фізичне та культурне існування в умовах жорстокої російської окупації Криму. Такі кроки на міжнародному рівні є надзвичайно важливими, адже поки російська диктаторська система зазнає провалу свого «економічного дива» та стрімко втрачає експортні ринки, цивілізований світ продовжує гуртуватися довкола цінностей свободи, прав людини та захисту історичної правди.