Масштабний збройний конфлікт на Близькому Сході неминуче спровокує стрімке зростання інфляції та відчутне гальмування темпів розвитку світової економіки. З таким тривожним попередженням виступила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва. Її заяву, зроблену напередодні публікації оновленого макроекономічного прогнозу, цитує інформаційне агентство Reuters. За її словами, світ стоїть на порозі нових фінансових потрясінь.
Георгієва підкреслила, що до ескалації бойових дій глобальна економіка демонструвала ознаки поступової стабілізації. Експерти МВФ навіть планували дещо покращити свої офіційні прогнози щодо світового економічного зростання — до 3,3% у 2026 році та 3,2% у 2027 році. Проте спалах насильства в одному з ключових нафтовидобувних регіонів планети кардинально змінив ситуацію. «Якби не ця війна, ми б побачили хоч і незначне, але впевнене підвищення наших прогнозів щодо глобального росту. Натомість зараз усі шляхи ведуть до підвищення цін і сповільнення економічної активності», — пояснила очільниця фонду. Варто зазначити, що співпраця з міжнародними фінансовими інститутами залишається критично важливою і для нашої держави. Наприклад, нещодавно уряд та Рада об’єднали зусилля для розгляду критичних законопроєктів, аби зберегти мільярдне фінансування від ЄС та МВФ.
Аналітики Міжнародного валютного фонду наголошують, що навіть за умови швидкого припинення бойових дій та оперативного початку відновлення регіону, негативні наслідки для світової економіки вже невідворотні. Йдеться про помірне зниження загального прогнозу економічного зростання та перегляд показників інфляції у бік їхнього збільшення. Якщо ж війна затягнеться, економічний удар буде набагато руйнівнішим. Найбільше постраждають бідні країни та держави, що розвиваються, які не мають достатніх власних енергетичних резервів чи фінансової подушки безпеки. Стрибок цін на енергоносії вдарить по їхніх бюджетах, що призведе до зубожіння населення та можливих соціальних криз.
Близький Схід завжди був своєрідним барометром глобальної стабільності. Будь-які потрясіння тут миттєво відображаються на логістичних ланцюжках та вартості палива. До речі, на тлі цих глобальних трансформацій українська дипломатія також шукає нові шляхи на Близькому Сході. Зокрема, Україна та Сирія домовилися про відкриття посольств на тлі рекордного зростання торгівлі, що свідчить про спроби диверсифікувати економічні зв’язки у складні часи та посилити вплив на міжнародній арені.
Ситуація ускладнюється ще й серйозними геополітичними розбіжностями між ключовими світовими гравцями. За інформацією західних засобів масової інформації, дипломатичні зусилля щодо врегулювання конфлікту поки що не дають бажаних результатів. Стало відомо, що президент США Дональд Трамп відкинув запропонований міжнародними посередниками план припинення вогню в Ірані. Цей документ напередодні був переданий обом сторонам конфлікту з надією на швидку деескалацію, проте категорична позиція Вашингтона залишає питання мирного врегулювання відкритим. Відсутність консенсусу серед світових лідерів лише посилює панічні настрої на світових біржах.
Таким чином, центральним банкам багатьох країн світу доведеться знову переглядати свої монетарні політики. Якщо раніше експерти очікували на поступове зниження облікових ставок для стимулювання бізнесу, то тепер загроза нової хвилі інфляції може змусити фінансові регулятори утримувати жорсткі умови кредитування довше, ніж планувалося. Світова економіка, яка тільки-но почала оговтуватися від наслідків попередніх криз, знову опинилася перед надзвичайно серйозним викликом, що потребує швидких та зважених рішень.