6 Червня 2026, 19:15

Історичні червоні лінії: чому назва підрозділу УПА збурила польсько-українські відносини

Зустріч делегацій України та Польщі щодо безпеки та історичних питань

Польсько-українські відносини знову опинилися в епіцентрі серйозного дипломатичного випробування, де стратегічне військове партнерство стикається з безкомпромісними історичними розбіжностями. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш після зустрічі з головою Офісу президента Кирилом Будановим заявив, що хоча Варшава та Київ залишаються надійними партнерами у сфері безпеки, існують чіткі історичні межі, які не можна переступати. Головною точкою напруги стало присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Української повстанської армії (УПА), що викликало миттєву й надзвичайно жорстку реакцію з боку польського істеблішменту.

Для Варшави питання історичної пам’яті, зокрема трагедія на Волині, є екзистенційним та не підлягає жодним політичним компромісам. Косіняк-Камиш прямо зазначив, що озвучив українській стороні конкретні очікування щодо скасування рішення про найменування військової частини. Загострення дискусії відбувається у критичний момент, коли єдність європейських союзників має вирішальне значення для стримування російської агресії. Більше того, ця дипломатична тріщина з’являється саме тоді, коли на міжнародній арені активно обговорюється нова фінансова архітектура Альянсу, де Польща виступає як один із головних лобістів безпекових інтересів України та логістичний хаб для західного озброєння.

Реакція польських інституцій на рішення Києва виявилася безпрецедентно різкою. Голова Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький публічно піддав сумніву ментальну готовність України стати частиною європейської спільноти через глорифікацію УПА, а також висловив думку про необхідність позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, яку той отримав у 2022 році. На знак протесту колишній посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький повернув свій український орден «За заслуги». Такі кроки демонструють, що для польського суспільства та політикуму символічні питання важать не менше, ніж геополітичні розрахунки.

Російська пропаганда, безперечно, намагатиметься використати цей інцидент для розколу коаліції підтримки України. Втім, аналітики наголошують, що міцність українсько-польського безпекового союзу навряд чи зазнає кардинальних руйнувань, адже обидві держави чудово розуміють наслідки можливого послаблення оборони. Будь-які спроби послабити цю вісь грають лише на руку Кремлю. Проте, зважаючи на те, що втрачений шанс Кремля змушує Москву шукати альтернативні гібридні шляхи для підриву європейської солідарності, Київ змушений буде шукати делікатніший дипломатичний баланс між внутрішньою патріотичною мобілізацією та збереженням критично важливих відносин із найближчими сусідами. Історичний компроміс вимагатиме важкої та чесної розмови, де жодна зі сторін не повинна ігнорувати чутливі травми минулого заради спільного майбутнього.