Російська Федерація систематично використовує авторитетні міжнародні платформи та механізми ООН для розширення своєї пропагандистської мережі на Африканському континенті. Про це у своєму детальному звіті повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ). За даними розвідників, під прикриттям благодійності та грантової допомоги Москва купує інструменти впливу на місцеві медіа з метою просування антизахідних та прокремлівських наративів у країнах Глобального Півдня.
Аналітики зазначають, що у січні 2026 року постійне представництво РФ при ЮНЕСКО офіційно оголосило про здійснення добровільного внеску в розмірі 250 тисяч доларів США на потреби Міжнародної програми розвитку комунікацій (IPDC). Організаційно IPDC є єдиним багатостороннім форумом у системі ООН, який спрямований на мобілізацію світової спільноти навколо питань розвитку незалежних медіа, свободи слова та підвищення кваліфікації журналістів у країнах, що розвиваються, або перебувають у зонах затяжних конфліктів.
Формально цей фінансовий крок виглядав абсолютно благородно та відповідав базовому мандату ЮНЕСКО — підтримка вільної преси, боротьба з насильством проти журналістів та підвищення загального рівня медіаграмотності. Проте в ГУР наголошують, що справжні цілі Кремля є суто маніпуляційними. Фінансування в рамках IPDC дає Москві неофіційне, але дієве право голосу під час формування порядку денного програм, визначення ключових тем та вибору конкретних виконавців на місцях. Фактично, росіяни купують можливість цензурувати та коригувати інформаційне поле цілих регіонів.
Пріоритетність африканського напрямку публічно підтвердив постійний представник РФ при ЮНЕСКО Ринат Аляутдінов. За його словами, протягом 2026–2027 років цільові проекти з побудови лояльного до Кремля інформаційного простору будуть реалізовані у Малаві, Малі, Гані, Кенії та Сенегалі. Створюючи альтернативну картину світу, Москва намагається виправдати свій неоколоніальний вплив та витіснити західних дипломатичних і економічних партнерів з цих країн.
Примітно, що така медійна активність розгортається на тлі масштабних військових втрат Росії на полі бою в Україні. Поки пропагандисти створюють «миролюбний» імідж РФ у ЮНЕСКО, російські спецслужби активно закривають кадрові дірки на фронті за рахунок громадян цих же бідних африканських країн. У наших попередніх матеріалах ми детально описували запеклі бої, аналізуючи дані про 279 бойових зіткнень за добу, під час яких ворог зазнає колосальних втрат у живій силі. Щоб компенсувати дефіцит солдатів, Кремль перетворив Африку на джерело дешевого «гарматного м’яса».
Станом на середину 2026 року у лавах армії РФ проти України воювали або воюють щонайменше 2965 громадян із 36 країн Африки. Загалом цього року Москва планує завербувати понад 18 тисяч іноземців. Про це заявляв і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, підтверджуючи посилення вербувальних кампаній РФ в Африці та Латинській Америці. Таким чином, гібридна стратегія РФ є двоопуклою: з одного боку через ЮНЕСКО населенню насаджують проросійські наративи, а з іншого — забирають працездатних чоловіків помирати за імперські амбіції Путіна.
Такий стан справ вимагає рішучої реакції від демократичної спільноти. Поки європейські сусіди України усвідомлюють небезпеку та намагаються нівелювати загрози, про що свідчить активна безпекова лазівка та вимоги 11 країн щодо закриття кордонів для росіян, міжнародні інституції на кшталт ЮНЕСКО продовжують приймати «криваві гроші» Кремля. Без жорсткого аудиту фінансування та усунення представників РФ від управління гуманітарними програмами ООН ризикує остаточно перетворитися на інструмент легітимізації диктатури.