Нічний інцидент у румунському місті Галац, де російський ударний безпілотник влучив у десятиповерховий житловий будинок, спровокував безпрецедентне загострення відносин між Бухарестом та Москвою. Як офіційно повідомило Міністерство закордонних справ Румунії, цей інцидент є «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку РФ, що несе пряму загрозу безпеці країн-членів НАТО. Реакція Бухареста виявилася блискавичною та жорсткою: румунська влада оголосила про закриття російського консульства у Констанці, а самого консула було оголошено персоною нон ґрата. Поки на місці падіння у Галаці працювали рятувальні служби, ліквідовуючи наслідки влучання та надаючи допомогу пораненим цивільним громадянам, Кремль запустив традиційну машину заперечень та дипломатичного маніпулювання.
Російський диктатор Володимир Путін, коментуючи інцидент після свого візиту до Казахстану, вкотре вдався до відвертого «газлайтингу». Він припустив, що безпілотник, який атакував Румунію, нібито міг бути українським. Російський лідер заявив, що Захід завжди поспішає звинуватити Росію в будь-яких інцидентах з БПЛА, та згадав минулі випадки, коли українські дрони начебто залітали на територію Фінляндії, Польщі та країн Балтії. Путін цинічно додав, що Москва готова «дати оцінку», якщо їй нададуть «об’єктивні дані» та уламки апарату для проведення експертизи. Така риторика Кремля є класичним прикладом інформаційної війни, покликаної розмити відповідальність та посіяти сумніви серед європейських союзників.
Проте пропагандистська ширма Кремля швидко дала тріщину через неузгодженість заяв усередині самого російського керівництва. Практично одночасно із виправданнями Путіна заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв виступив із прямою погрозою на адресу Європейського Союзу. Він відкрито заявив, що подібні інциденти з безпілотниками на території ЄС «триватимуть і надалі». Цей дисонанс між спробами диктатора зняти з себе провину та агресивним шантажем його підлеглого наочно демонструє реальні наміри РФ — залякати НАТО та змусити Альянс зменшити підтримку України.
Для Румунії та всього Чорноморського регіону подібні загрози вже давно стали повсякденною реальністю. Російські дрони регулярно порушують повітряний простір країн-сусідів під час масованих ударів по українській цивільній та портовій інфраструктурі. Нагадаємо, нещодавній російський терор на кордоні, коли чергова атака БПЛА знеструмила Ізмаїльський район, наочно підкреслив масштаби небезпеки для прикордонних територій обох держав.
У відповідь на падіння БПЛА в Галаці керівництво НАТО та ЄС висловило солідарність із Бухарестом. Водночас інцидент знову підняв питання про ефективність протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу та необхідність жорсткішого реагування на порушення суверенного повітряного простору. Поки на півдні Європи розгортається дипломатична криза, на півночі Альянс активно зміцнює свої кордони — яскравим прикладом є балтійський бастіон НАТО, де шведський острів Готланд перетворюється на ключовий форпост оборони проти російської експансії. Східна Європа потребує аналогічних системних рішень, адже відсутність рішучої військової відповіді на падіння дронів лише заохочує Кремль до подальших провокацій.